- Номери
- Про журнал
- Новини
- Співробітництво
- Контакти
Номер журналу. Статті
№3(44) // 2017
1. Огляди
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Показання до застосування β-інтерферонів людини в клінічній практиціД. В. Мальцев 1, Л. І. Соколова 1, В. Г. Колєрова 21 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Ключові слова: розсіяний склероз, β-інтерферон, імунотерапія.
Список літератури:
1. Мальцев Д. В. Рассеянный склероз: нерешенные проблемы и перспективы исследований // Укр. неврол. журн. — 2013. — № 2 (27). — С. 8 — 16.
2. Alvarez-Lafuente R., De Las Heras V., Bartolomé M. et al. Beta-interferon treatment reduces human herpesvirus-6 viral load in multiple sclerosis relapses but not in remission // Eur. Neurol. — 2004. — Vol. 52 (2). — P. 87 — 91.
3. Aoki T., Takahashi J. A., Ueba T. et al. Phase II study of nimustine, carboplatin, vincristine, and interferon-beta with radiotherapy for glioblastoma multiforme: experience of the Kyoto Neuro-Oncology Group // J. Neurosurg. — 2006. — Vol. 105 (3). — P. 385 — 391.
4. Aoyagi S., Hata H., Homma E., Shimizu H. Sequential local injection of low-dose interferon-beta for maintenance therapy in stage II and III melanoma: a single-institution matched case-control study // Oncol. — 2012. — Vol. 82 (3). — P. 139 — 146.
5. Arase Y., Suzuki F., Sezaki H. et al. The efficacy of interferon-beta monotherapy for elderly patients with type C hepatitis of genotype 2 // Intern. Med. — 2009. — Vol. 48 (16). — P. 1337 — 1342.
6. Arase Y., Suzuki F., Sezaki H. et al. The efficacy of short-term interferon-beta therapy for type C cirrhotic patients with genotype 2a and low virus load // Intern. Med. — 2008. — Vol. 47 (12). — P. 1085 — 1090.
7. Bamborschke S., Wullen T., Huber M. et al. Early diagnosis and successful treatment of acute cytomegalovirus encephalitis in a renal transplant recipient // J. Neurol. — 1992. — Vol. 239 (4). — P. 205 — 208.
8. Barbero P., Bergui M., Versino E. et al. Every-other-day interferon beta-1b versus once-weekly interferon beta-1a for multiple sclerosis (INCOMIN Trial) II: analysis of MRI responses to treatment and correlation with Nab // Mult. Scler. — 2006. — Vol. 12 (1). — P. 72 — 76.
9. Bellingan G., Maksimow M., Howell D. C. et al. The effect of intravenous interferon-beta-1a (FP-1201) on lung CD73 expression and on acute respiratory distress syndrome mortality: an open-label study // Lancet Respir. Med. — 2014. — Vol. 2 (2). — P. 98 — 107.
10. Beppu T., Kamada K., Nakamura R. et al. A phase II study of radiotherapy after hyperbaric oxygenation combined with interferon-beta and nimustine hydrochloride to treat supratentorial malignant gliomas // J. Neurooncol. — 2003. — Vol. 61 (2). — P. 161 — 170.
11. Bernasconi F., Gritti P., Ersettigh G. et al. Beta-interferon treatment of HPV infections of the lower genital tract in women // Minerva Ginecol. — 1994. — Vol. 46 (11). — P. 609 — 618.
12. Bissett J., Eisenberg M., Gregory P. et al. Recombinant fibroblast interferon and immune interferon for treating chronic hepatitis B virus infection: patients’ tolerance and the effect on viral markers // J. Infect. Dis. — 1988. — Vol. 157 (5). P. 1076 — 1080.
13. Bonnez W., Oakes D., Bailey-Farchione A. et al. A randomized, double-blind, placebo-controlled trial of systemically administered interferon-alpha, -beta, or -gamma in combination with cryotherapy for the treatment of condyloma acuminatum // J. Infect. Dis. — 1995. — Vol. 171 (5). — P. 1081 — 1089.
14. Bonnez W., Oakes D., Bailey-Farchione A. et al. A randomized, double-blind trial of parenteral low dose versus high dose interferon-beta in combination with cryotherapy for treatment of condyloma acuminatum // Antiviral. Res. — 1997. — Vol. 35 (1). — P. 41 — 52.
15. Bornstein J., Pascal B., Zarfati D. et al. Recombinant human interferon-beta for condylomata acuminata: a randomized, double-blind, placebo-controlled study of intralesional therapy // Int. J. STD. AIDS. — 1997. — Vol. 8 (10). — P. 614 — 621.
16. Buehrlen M., Zwaan C. M., Granzen B. et al. Multimodal treatment, including interferon beta, of nasopharyngeal carcinoma in children and young adults: preliminary results from the prospective, multicenter study NPC-2003-GPOH/DCOG // Cancer. — 2012. — Vol. 118 (19). — P. 4892 — 4900.
17. Bustamante M. F., Rio J., Castro Z. et al. Cellular immune responses in multiple sclerosis patients treated with interferon-beta // Clin. Exp. Immunol. — 2013. — Vol. 171 (3). — P. 243 — 246.
18. CHAMPS Study Group. Interferon beta-1a for optic neuritis patients at high risk for multiple sclerosis // Am. J. Ophthalmol. — 2001. — Vol. 132 (4). — P. 463 — 471.
19. Chan H. L., Ren H., Chow W. C. et al. Randomized trial of interferon beta-1a with or without ribavirin in Asian patients with chronic hepatitis C // Hepatol. — 2007. — Vol. 46 (2). — P. 315 — 323.
20. Cheng P. N., Marcellin P., Bacon B. et al. Racial differences in responses to interferon-beta-1a in chronic hepatitis C unresponsive to interferon-alpha: a better response in Chinese patients // J. Viral. Hepat. — 2004. — Vol. 11 (5). — P. 418 — 426.
21. Chiocca E. A., Smith K. M., McKinney B. et al. A phase I trial of Ad.hIFN-beta gene therapy for glioma // Mol. Ther. — 2008. — Vol. 16 (3). — P. 618 — 626.
22. Colman H., Berkey B. A., Maor M. H. et al. Phase II Radiation Therapy Oncology Group trial of conventional radiation therapy followed by treatment with recombinant interferon-beta for supratentorial glioblastoma: results of RTOG 9710 // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 2006. — Vol. 66 (3). — P. 818 — 824.
23. Comabella M., Rentzsch K., Río J. et al. Treatment with interferon-β does not induce anti-nuclear and anti-neuronal serum autoantibodies in multiple sclerosis patients // J. Neuroimmunol. — 2013. — Vol. 255 (1 — 2). — P. 102 — 104.
24. De Aloysio D., Miliffi L., Iannicelli T. et al. Intramuscular interferon-beta treatment of cervical intraepithelial neoplasia II associated with human papillomavirus infection // Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 1994. — Vol. 73 (5). — P. 420 — 424.
25. Dinsmore W., Jordan J., O’Mahony C. et al. Recombinant human interferon-beta in the treatment of condylomata acuminate // Int. J. STD. AIDS. — 1997. — Vol. 8 (10). — P. 622 — 628.
26. Dominguez-Mozo M. I., Garcia-Montojo M., De Las Heras V. et al. MHC 2TA mRNA levels and human herpesvirus 6 in multiple sclerosis patients treated with interferon beta along two-year follow-up // BMC Neurol. — 2012. — Vol. 12. — P. 107.
27. Dressel A., Kolb A. K., Elitok E. et al. Interferon-beta1b treatment modulates cytokines in patients with primary progressive multiple sclerosis // Acta. Neurol. Scand. — 2006. — Vol. 114 (6). — P. 368 — 373.
28. Ebinuma H., Saito H., Tada S. et al. Additive therapeutic effects of the liver extract preparation mixture adelavin-9 on interferon-betatreatment for chronic hepatitis C // Hepatogastroenterology. — 2004. — Vol. 51 (58). — P. 1109 — 1114.
29. Ebinuma H., Saito H., Tada S. et al. Efficacy of natural BALL-1 interferon-alpha treatment for patients with chronic hepatitis C and a possible enhancing effect of a twice-daily starting regimen with interferon-beta // Hepatogastroenterol. — 2006. — Vol. 53 (67). — P. 94 — 99.
30. Edan G., Kappos L., Montalbán X. et al. Long-term impact of interferon beta-1b in patients with CIS: 8-year follow-up of BENEFIT // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2014. — Vol. 85 (11). — P. 1183 — 1189.
31. Eisenberg M., Rosno S., Garcia G. et al. Preliminary trial of recombinant fibroblast interferon in chronic hepatitis B virus infection // Antimicrob. Agents. Chemother. — 1986. — Vol. 29 (1). — P. 122 — 126.
32. Enomoto M., Tamori A., Kohmoto M. T. et al. Lamivudine and IFN-beta sequential therapy in HBe antigen-positive patients with chronic hepatitis B virus genotype C infection // J. Interferon Cytokine Res. — 2007. — Vol. 27 (3). — P. 201 — 207.
33. Ferroni P., Roselli M., Diodati A. et al. Effects on platelet function by human interferon-beta in carcinoma patients // Anticancer Res. — 1994. — Vol. 14 (6B). — P. 2779 — 2784.
34. Furusyo N., Hayashi J., Ohmiya M. et al. Differences between interferon-alpha and -beta treatment for patients with chronic hepatitis C virus infection // Dig. Dis. Sci. — 1999. — Vol. 44 (3). — P. 608 — 617.
35. Garcia-Montojo M., De Las Heras V., Bartolome M. et al. Interferon beta treatment: bioavailability and antiviral activity in multiple sclerosis patients // J. Neurovirol. — 2007. — Vol. 13 (6). — P. 504 — 512.
36. Glezerman M., Lunenfeld E., Cohen V. et al. Placebo-controlled trial of topical interferon in labial and genital herpes // Lancet. — 1988. — Vol. 1 (8578). — P. 150 — 152.
37. Glezerman M., Lunenfeld E., Doerner T. et al. Beta-interferon for labial and genital herpes virus infection // Harefuah. — 1989. — Vol. 116 (2). — P. 88 — 90.
38. Gonzalez-Sanchez J. L., Martinez-Chequer J. C., Hernandez-Celaya M. E. et al. Randomized placebo-controlled evaluation of intramuscular interferon beta treatment of recurrent human papillomavirus // Obstet. Gynecol. — 2001. — Vol. 97 (4). — P. 621 — 624.
39. Grimaldi L. M., Zappalà G., Iemolo F. et al. A pilot study on the use of interferon beta-1a in early Alzheimer’s disease subjects // J. Neuroinflammation. — 2014. — Vol. 11. — P. 30.
40. Grismondi G. L., Masin G., Marini A. et al. Beta-Interferon in the therapy of cervico-vaginal papilloma virus (HPV) infection associated with cervical intraepithelial neoplasia (CIN) // Minerva Ginecol. — 1995. — Vol. 47 (12). — P. 527 — 529.
41. Gross G., Rogozinski T., Schöfer H. et al. Recombinant interferon beta gel as an adjuvant in the treatment of recurrent genital warts: results of a placebo-controlled double-blind study in 120 patients // Dermatol. — 1998. — Vol. 196 (3). — P. 330 — 334.
42. Guan R., Yeoh K. G., Yap I. et al. Subcutaneously administered recombinant human beta-interferon in the treatment of chronic hepatitis B virus infection // Aliment. Pharmacol. Ther. — 1996. — Vol. 10 (5). — P. 807 — 814.
43. Han Q., Liu Z., Kang W. et al. Interferon beta 1a versus interferon beta 1a plus ribavirin for the treatment of chronic hepatitis C in Chinese patients: a randomized, placebo-controlled trial // Dig. Dis. Sci. — 2008. — Vol. 53 (8). — P. 2238 — 2245.
44. Higgins P. G., Al-Nakib W., Willman J., Tyrrell D. A. Interferon-beta ser as prophylaxis against experimental rhinovirus infection in volunteers // J. Interferon. Res. — 1986. — Vol. 6 (2). — P. 153 — 159.
45. Holten J., Plater-Zyberk С, Tak P. P. Interferon-β for treatment of rheumatoid arthritis? // Arthritis Res. — 2002. — Vol. 4 (6). — P. 346 — 352.
46. Hong J., Tejada-Simon M. V., Rivera V. M. et al. Anti-viral properties of interferon beta treatment in patients with multiple sclerosis // Mult. Scler. — 2002. — Vol. 8 (3). — P. 237 — 242.
47. Hu X, Cui Y., White J. et al. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of peginterferon beta-1a in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis in the randomized ADVANCE study // Br. J. Clin. Pharmacol. — 2015. — Vol. 79 (3). — P. 514 — 522.
48. Hughes R. A., Gorson K. C., Cros D. et al. Intramuscular interferon beta-1a in chronic inflammatory demyelinating polyradiculoneuropathy // Neurology. — 2010. — Vol. 74 (8). — P. 651 — 657.
49. Ichikawa T., Sakai J., Yamauchi Y. et al. A study of 44 patients with Kirisawa type uveitis // Nippon. Ganka Gakkai Zasshi. — 1997. — Vol. 101 (3). — P. 243 — 247.
50. Ikeda F., Shimomura H., Miyake M. et al. Early clearance of circulating hepatitis C virus enhanced by induction therapy with twice-a-day intravenous injection of IFN-beta // J. Interferon. Cytokine. Res. — 2000. — Vol. 20 (9). — P. 831 — 836.
51. Ikeda K., Arase Y., Saitoh S. et al. Interferon beta prevents recurrence of hepatocellular carcinoma after complete resection or ablation of the primary tumor-A prospective randomized study of hepatitis C virus-related liver cancer // Hepatol. — 2000. — Vol. 32 (2). — P. 228 — 232.
52. Iljazović E., Ljuca D., Sahimpasić A., Avdić S. Efficacy in treatment of cervical HRHPV infection by combination of beta interferon, and herbal therapy in woman with different cervical lesions // Bosn. J. Basic. Med. Sci. — 2006. — Vol. 6 (4). — P. 79 — 84.
53. Imataka G., Nakagawa E., Yamanouchi H., Arisaka O. Drug-indiced aseptic meningitis: development of subacute sclerosing panencephalitis following repeated intraventricular infusion therapy with interferon alpha/beta // Cell. Biochem. Biophys. — 2011. — Vol. 61 (3). — P. 699 — 701.
54. Itokawa N., Atsukawa M., Tsubota A. et al. Lead-in treatment with interferon-β/ribavirin may modify the early hepatitis C virus dynamics in pegylated interferon alpha-2b/ribavirin combination for chronic hepatitis C patients with the IL28B minor genotype // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 28 (3). — P. 443 — 449.
55. Kainuma M., Ogata N., Kogure T. et al. The efficacy of a herbal medicine (Mao-to) in combination with intravenous natural interferon-beta for patients with chronic hepatitis C, genotype 1b and high viral load: a pilot study // Phytomedicine. — 2002. — Vol. 9 (5). — P. 365 — 372.
56. Kaito M., Yasui-Kawamura N., Iwasa M. et al. Twice-a-day versus once-a-day interferon-beta therapy in chronic hepatitis C // Hepatogastroenterol. — 2003. — Vol. 50 (51). — P. 775 — 778.
57. Kalanie H., Gharagozli K., Hemmatie A. et al. Interferon Beta-1a and intravenous immunoglobulin treatment for multiple sclerosis in Iran // Eur. Neurol. — 2004. — Vol. 52 (4). — P. 202 — 206.
58. Kashihara K., Ohno M., Takahashi Y. Twenty-one-year course of adult-onset Rasmussen’s encephalitis and bilateral uveitis: case report // J. Neurol. Sci. — 2010. — Vol. 294 (1 — 2). — P. 127 — 130.
59. Kashiwagi K., Furusyo N., Kubo N. et al. A prospective comparison of the effect of interferon-alpha and interferon-beta treatment in patients with chronic hepatitis C on the incidence of hepatocellular carcinoma development // J. Infect. Chemother. — 2003. — Vol. 9 (4). — P. 333 — 340.
60. Katesmark M., Coulter-Smith S., Reynolds K., Lawton F. A pilot study of the efficacy and tolerability of intralesional recombinant human beta-interferons in cervical intraepithelial neoplasia // Ann. Acad. Med. Singapore. — 1999. — Vol. 28 (6). — P. 775 — 777.
61. Kinkel R. P., Simon J. H., O’Connor P. et al. Early MRI activity predicts treatment nonresponse with intramuscular interferon beta-1a in clinically isolated syndrome // Mult. Scler. Relat. Disord. — 2014. — Vol. 3 (6). — P. 712 — 719.
62. Kishida Y., Imaizumi N., Tanimura H. et al. A Protease Inhibitor with Induction Therapy with Natural Interferon-β in Patients with HCV Genotype 1b Infection // Int. J. Mol. Sci. — 2016. — Vol. 17 (3). — P. 350.
63. Kiya K., Uozumi T., Kurisu K. et al. Randomized study of initial treatment with radiation.MCNU or radiation.MCNU.interferon-beta for malignant glioma. Hiroshima Brain Tumor Study Group // Gan. To Kagaku. Ryoho. — 1990. — Vol. 17 (2). — P. 221 — 226.
64. Koudriavtseva T., Plantone D., Renna R. et al. Interferon-β therapy and risk of thrombocytopenia in multiple sclerosis patients // Neurol. Sci. — 2015. — Vol. 36 (12). — P. 2263 — 2268.
65. Kowalzick L., Rogozinski T., Wimheuer R. et al. Intralesional recombinant interferon beta-1a in the treatment of basal cell carcinoma: results of an open-label multicentre study // Eur. J. Dermatol. — 2002. — Vol. 12 (6). — P. 558 — 561.
66. Kress-Bennett J. M., Ehrlich G. D., Bruno A. et al. Preliminary study: treatment with intramuscular interferon beta-1a results in increased levels of IL-12Rβ2+ and decreased levels of IL23R+ CD4+ T-Lymphocytes in multiple sclerosis // BMC. Neurol. — 2011. — Vol. 11. — P. 155.
67. Kühl U., Pauschinger M., Schwimmbeck P. L. et al. Interferon-beta treatment eliminates cardiotropic viruses and improves left ventricular function in patients with myocardial persistence of viral genomes and left ventricular dysfunction // Circulation. — 2003. — Vol. 107 (22). — P. 2793 — 2798.
68. Kuhle J., Hardmeier M., Disanto G. et al. A 10-year follow-up of the European multicenter trial of interferon β-1b in secondary-progressive multiple sclerosis // Mult. Scler. — 2016. — Vol. 22 (4). — P. 533 — 543.
69. Lampl C., Nagl S., Arnason B. et al. Efficacy and safety of interferon beta-1b sc in older RRMS patients — a posthoc posthoc analysis of the BEYOND study // J. Neurol. 2013. — Vol. 260 (7). — P. 1838 — 1845.
70. Lanzillo R., Moccia M., Carotenuto A. et al. Vitamin K cream reduces reactions at the injection site in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis treated with subcutaneous interferon beta — VIKING study // Mult. Scler. — 2015. — Vol. 21 (9). — P. 1215 — 1216.
71. Lublin F. D., Cofield S. S., Cutter G. R. et al. Randomized study combining interferon and glatiramer acetate in multiple sclerosis // Ann. Neurol. — 2013. — Vol. 73 (3). — P. 327 — 340.
72. Mackensen F., Jakob E., Springer C. et al. Interferon versus methotrexate in intermediate uveitis with macular edema: results of a randomized controlled clinical trial // Am. J. Ophthalmol. — 2013. — Vol. 156 (3). — P. 478 — 486.
73. Mani S., Todd M., Poo W. J. Recombinant beta-interferon in the treatment of patients with metastatic renal cell carcinoma // Am. J. Clin. Oncol. — 1996. — Vol. 19 (2). — P. 187 — 189.
74. Mannon P. J., Hornung R. L., Yang Z. et al. Suppression of inflammation in ulcerative colitis by interferon-β-1a is accompanied by inhibition of IL-13 production // Gut. — 2011. — Vol. 60 (4). — P. 449 — 455.
75. Martina I. S., van Doorn P. A., Schmitz P. I. et al. Chronic motor neuropathies: response to interferon-beta1a after failure of conventional therapies // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1999. — Vol. 66 (2). — P. 197 — 201.
76. Matson M. A., Zimmerman T. R. Jr., Tuccillo D. et al. Dose titration of intramuscular interferon beta-1a reduces the severity and incidence of flu-like symptoms during treatment initiation // Curr. Med. Res. Opin. — 2011. — Vol. 27 (12). — P. 2271 — 2278.
77. Minagar A., Alexander J. S., Schwendimann R. N. et al. Combination therapy with interferon beta-1a and doxycycline in multiple sclerosis: an open-label trial // Arch. Neurol. — 2008. — Vol. 65 (2). — P. 199 — 204.
78. Minagara A., Murray T. J. Efficacy and tolerability of intramuscular interferon beta-1a compared with subcutaneous interferon beta-1a in relapsing MS: results from PROOF // Curr. Med. Res. Opin. — 2008. — Vol. 24 (4). — P. 1049 — 1055.
79. Mochizuki K., Kagawa T., Takashimizu S. et al. Effect of in vitro interferon-beta administration on hepatitis C virus in peripheral blood mononuclear cells as a predictive marker of clinical response to interferon treatment for chronic hepatitis C // World. J. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 10 (5). — P. 733 — 736.
80. Mokhber N., Azarpazhooh A., Orouji E. et al. Cognitive dysfunction in patients with multiple sclerosis treated with different types of interferon beta: a randomized clinical trial // J. Neurol. Sci. — 2014. — Vol. 342 (1 — 2). — P. 16 — 20.
81. Monsonego J., Cessot G., Ince S. E. et al. Randomised double-blind trial of recombinant interferon-beta for condyloma acuminatum // Genitourin Med. — 1996. — Vol. 72 (2). — P. 111 — 114.
82. Muñoz R., Castellano G., Fernández I. et al. A pilot study of beta-interferon for treatment of patients with chronic hepatitis B who failed to respond to alpha-interferon // J. Hepatol. — 2002. — Vol. 37 (5). — P. 655 — 659.
83. Musch E., Andus T., Malek M. et al. Successful treatment of steroid refractory active ulcerative colitis with natural interferon-beta — an open long-term trial // Z. Gastroenterol. 2007. — Vol. 45 (12). — P. 1235 — 1240.
84. Musch E., Andus T., Malek M. Induction and maintenance of clinical remission by interferon-beta in patients with steroid-refractory active ulcerative colitis-an open long-term pilot trial // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2002. — Vol. 16 (7). — P. 1233 — 1239.
85. Nagai M. Clinical effect of human fibroblast interferon (BM532) on malignant brain tumors with special reference to gliomas // Nihon. Gan. Chiryo. Gakkai. Shi. — 1989. — Vol. 24 (3). — P. 638 — 646.
86. Nakajima H., Shimomura H., Iwasaki Y. et al. Anti-viral actions and viral dynamics in the early phase of three different regimens of interferontreatment for chronic hepatitis C: differences between the twice-daily administration of interferon-beta treatment and the combination therapy with interferon-alpha plus ribavirin // Acta Med. Okayama. — 2003. — Vol. 57 (5). — P. 217 — 225.
87. Newsome S. D., Guo S., Altincatal A. et al. Impact of peginterferon beta-1a and disease factors on quality of life in multiple sclerosis // Mult. Scler. Relat. Disord. — 2015. — Vol. 4 (4). — P. 350 — 357.
88. Nicolini A., Carpi A. Beta-interferon and interleukin-2 prolong more than three times the survival of 26 consecutive endocrine dependent breast cancer patients with distant metastases: an exploratory trial // Biomed. Pharmacother. — 2005. — Vol. 59 (5). — P. 253 — 263.
89. Nikolaus S., Rutgeerts P., Fedorak R. et al. Interferon beta-1a in ulcerative colitis: a placebo controlled, randomised, dose escalating study // Gut. — 2003. — Vol. 52 (9). — P. 1286 — 1290.
90. Nomura H., Miyagi Y., Tanimoto H. et al. Increase in platelet count based on inosine triphosphatase genotype during interferon beta plus ribavirin combination therapy // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 27 (9). — P. 1461 — 1466.
91. Ochi H., Feng-Jun M., Osoegawa M. et al. Time-dependent cytokine deviation toward the Th2 side in Japanese multiple sclerosis patients with interferon beta-1b // J. Neurol. Sci. — 2004. — Vol. 222 (1 — 2). — P. 65 — 73.
92. Oh U., Yamano Y., Mora C. A. et al. Interferon-beta1a therapy in human T-lymphotropic virus type I-associated neurologic disease // Ann. Neurol. — 2005. — Vol. 57 (4). — P. 526 — 534.
93. Oikonen M. K., Erälinna J. P. Beta-interferon protects multiple sclerosis patients against enhanced susceptibility to infections caused by poor air quality // Neuroepidemiol. — 2008. — Vol. 30 (1). — P. 13 — 19.
94. Okushin H., Ohnishi T., Morii K. et al. Short-term intravenous interferon therapy for chronic hepatitis B // World J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 14 (19). — P. 3038 — 3043.
95. Olmos L., Vilata J., Rodríguez Pichardo A. et al. Double-blind, randomized clinical trial on the effect of interferon-beta in the treatment of condylomata acuminate // Int. J. STD. AIDS. — 1994. — Vol. 5 (3). — P. 182 — 185.
96. Ophir J., Brenner S., Bali R. et al. Effect of topical interferon-beta on recurrence rates in genital herpes: a double-blind, placebo-controlled, randomized study // J. Interferon. Cytokine. Res. — 1995. — Vol. 15 (7). — P. 625 — 631.
97. Orefice N. S., Alhouayek M., Carotenuto A. Oral palmitoylethanolamide treatment is associated with reduced cutaneous adverse effects of Interferon-β1a and circulating proinflammatory cytokines in relapsing-remitting multiple sclerosis // Neurotherapeutics. — 2016. — Vol. 13 (2). — P. 428 — 438.
98. Pellicano R., Craxi A., Almasio P. L. et al. Interferon beta-1a alone or in combination with ribavirin: a randomized trial to compare efficacy and safety in chronic hepatitis C // World J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 11 (29). — P. 4484 — 4489.
99. Pena Rossi C., Hanauer S. B., Tomasevic R. et al. Interferon beta-1a for the maintenance of remission in patients with Crohn’s disease: results of a phase II dose-finding study // BMC. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 9. — P. 22.
100. Penna C., Fallani M. G., Gordigiani R. et al. Intralesional beta-interferon treatment of cervical intraepithelial neoplasia associated with human papillomavirus infection // Tumori. — 1994. — Vol. 80 (2). — P. 146 — 150.
101. Pritchard J., Gray I. A., Idrissova Z. R. et al. A randomized controlled trial of recombinant interferon-beta 1a in Guillain-Barré syndrome // Neurology. — 2003. — Vol. 61 (9). — P. 1282 — 1284.
102. Radue E. W., Stuart W. H., Calabresi P. A. et al. Natalizumab plus interferon beta-1a reduces lesion formation in relapsing multiple sclerosis // J. Neurol. Sci. — 2010. — Vol. 292 (1 — 2). — P. 28 — 35.
103. Radziwill A. J., Botez S. A., Novy J., Kuntzer T. Interferon beta-1a as adjunctive treatment for multifocal motor neuropathy: an open label trial // J. Peripher. Nerv. Syst. — 2009. — Vol. 14 (3). — P. 201 — 202.
104. Rao H. Y., Li J., Zhang L. F. et al. Effect of pegylated interferon beta-1a therapy on the liver fibrosis in chronic hepatitis C: a semi-quantitative analysis // Zhonghua Yi. Xue. Za. Zhi. — 2008. — Vol. 88 (2). — P. 96 — 100.
105. Rao H. Y., Wei L., Li J. et al. Liver fibrosis and hepatic stellate cells improvement of chronic hepatitis C patients by interferon-beta-1a with or without sustained viral response // Hepatogastroenterol. — 2009. — Vol. 56 (90). — P. 328 — 334.
106. Recchia F., Rea S., Pompili P. et al. Beta-interferon, retinoids and tamoxifen as maintenance therapy in metastatic breast cancer. A pilot study // Clin. Ter. — 1995. — Vol. 146 (10). — P. 603 — 610.
107. Romano A., Revel M., Guarari-Rotman D. et al. Use of human fibroblast-derived (beta) interferon in the treatment of epidemic adenovirus keratoconjunctivitis // J. Interferon Res. — 1980. — Vol. 1 (1). — P. 95 — 100.
108. Romano A., Sadan Y. Ten years of experience with human fibroblast interferon in treatment of viral ophthalmic infections // Metab. Pediatr. Syst. Ophthalmol. — 1988. — Vol. 11 (1 — 2). — P. 43 — 46.
109. Rotola A., Costa S., Di Luca D. et al. Beta-interferon treatment of cervical intraepithelial neoplasia: a multicenter clinical trial // Intervirol. — 1995. — Vol. 38 (6). — P. 325 — 331.
110. Saito H., Tada S., Ebinuma H. et al. Induction therapy with twice-daily interferon-beta does not improve the therapeutic efficacy of consensus interferon monotherapy for chronic hepatitis C // Keio J. Med. — 2006. — Vol. 55 (3). — P. 111 — 117.
111. Schmidt-Lucke C., Spillmann F., Bock T. et al. Interferon beta modulates endothelial damage in patients with cardiac persistence of human parvovirus b19 infection // J. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 201 (6). — P. 936 — 945.
112. Schultheiss H. P., Piper C., Sowade O. et al. Betaferon in chronic viral cardiomyopathy (BICC) trial: Effects of interferon-β treatment in patients with chronic viral cardiomyopathy // Clin. Res. Cardiol. — 2016. — Vol. 105 (9). — P. 763 — 773.
113. Sega S., Wraber B., Mesec A. et al. IFN-beta1a and IFN-beta1b have different patterns of influence on cytokines // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2004. — Vol. 106 (3). — P. 255 — 258.
114. Shakado S., Iwata K., Tsuchiya N. et al. Pilot Study of hepatic arterial infusion chemotherapy with Interferon-beta and 5-fluorouracil: A new chemotherapy for patients with advanced hepatocellular carcinoma // Hepatogastroenterol. — 2014. — Vol. 61 (131). — P. 557 — 562.
115. Shiratori Y., Nakata R., Shimizu N. et al. High viral eradication with a daily 12-week natural interferon-beta treatment regimen in chronic hepatitis C patients with low viral load. IFN-beta Research Group // Dig. Dis. Sci. — 2000. — Vol. 45 (12). — P. 2414 — 2421.
116. Smeets T. J., Dayer J. M., Kraan M. C. et al. The effects of interferon-beta treatment of synovial inflammation and expression of metalloproteinases in patients with rheumatoid arthritis // Arthritis Rheum. — 2000. — Vol. 43. — P. 270 — 274.
117. Steuer M. K., Matthias R., Schulze C., Brusis T. Intralesional therapy with natural interferon-beta in refractory squamous epithelial cancers of the ENT area // Laryngorhinootologie. — 1992. — Vol. 71 (12). — P. 618 — 625.
118. Sühs K. W., Hein K., Pehlke J. R. et al. Retinal nerve fibre layer thinning in patients with clinically isolated optic neuritis and early treatment withinterferon-beta // PLoS One. — 2012. — Vol. 7 (12). — P. e51645.
119. Sundel R. P., Wallace C. A., Zurakowski B. D. Pilot trial of interferon beta-1a in JRA // Arthritis Rheum. — 2001. — Vol. 44. — P. s272.
120. Tak P. P., Hart B. A., Kraan M. C. et al. The effects of interferon beta treatment on arthritis // Rheumatology (Oxford). — 1999. — Vol. 38 (4). — P. 362 — 369.
121. Takahashi K., Teraoka S., Ota K. et al. The Japanese Interferon Study Group (JISG) has established the efficacy of human interferon-beta for serious CMV pneumonitis in kidney recipients. Japanese Interferon Study Group // Transpl. Int. — 1992. — Vol. 5 (1). — P. 133 — 137.
122. Tamura K., Makino S., Araki Y. Recombinant interferon beta and gamma in the treatment of adult T-cell leukemia // Cancer. — 1987. — Vol. 59 (6). — P. 1059 — 1062.
123. Tashiro K., Doi S., Moriwaka F. et al. Progressive multifocal leucoencephalopathy with magnetic resonance imaging verification and therapeutic trials with interferon // J. Neurol. — 1987. — Vol. 234 (6). — P. 427 — 429.
124. Tenembaum S. N., Banwell B., Pohl D. et al. Subcutaneous interferon Beta-1a in pediatric multiple sclerosis: a retrospective study // J. Child. Neurol. — 2013. — Vol. 28 (7). — P. 849 — 856.
125. Trinschek B., Luessi F., Gross C. C. et al. Interferon-Beta Therapy of Multiple Sclerosis Patients Improves the Responsiveness of T Cells for Immune Suppression by Regulatory T Cells // Int. J. Mol. Sci. — 2015. — Vol. 16 (7). — P. 16330 — 16346.
126. Tur C., Montalban X., Tintoré M. et al. Interferon β-1b for the treatment of primary progressive multiple sclerosis: five-year clinical trial follow-up // Arch. Neurol. — 2011. — Vol. 68 (11). — P. 1421 — 1427.
127. Vallat J. M., Hahn A. F., Léger J. M. et al. Interferon beta-1a as an investigational treatment for CIDP // Neurol. — 2003. — Vol. 60 (suppl. 3). — P. 23 — 28.
128. Van den Berg-Vos R. M., van den Berg L. H., Franssen H. et al. Treatment of multifocal motor neuropathy with interferon-beta1A // Neurol. — 2000. — Vol. 54 (7). — P. 1518 — 1521.
129. Vannini A., Cembrano S., Assetto V., Giannitelli A. Interferon-beta treatment of herpes simplex keratitis // Ophthalmologica. — 1986. — Vol. 192 (1). — P. 6 — 10.
130. Velazquez-Villoria D., Macia-Badia C., Segura-García A. et al. Efficacy of immunomodulatory therapy with interferon-β or glatiramer acetate on multiple sclerosis-associated uveitis // Arch. Soc. Esp. Oftalmol. — 2017. — Vol. 92 (6). — P. 273 — 279.
131. Villar-Grimalt A., Candel M. T., Massuti B. et al. A randomized phase II trial of 5-fluorouracil, with or without human interferon-beta, for advanced colorectal cancer // Br. J. Cancer. — 1999. — Vol. 80 (5 — 6). — P. 786 — 791.
132. Von der Wense A., Herrmann B., Deppermann R. et al. Intrathecal interferon therapy in chronic echovirus meningoencephalitis in Bruton type agammaglobulinemia // Klin. Padiatr. — 1998. — Bd. 210 (2). — P. 51 — 55.
133. Von Wussow P., Dühlmann J., Grethlein T. et al. Beta interferon therapy in hairy cell leukemia // Klin. Wochenschr. — 1987. — Bd. 65 (14). — P. 688 — 690.
134. Wakabayashi T., Kayama T., Nishikawa R. et al. A multicenter phase I trial of combination therapy with interferon-β and temozolomide for high-grade gliomas (INTEGRA study): the final report // J. Neurooncol. — 2011. — Vol. 104 (2). — P. 573 — 577.
135. Watanabe T., Katayama Y., Yoshino A. et al. Human interferon beta, nimustine hydrochloride, and radiation therapy in the treatment of newly diagnosed malignant astrocytomas // J. Neurooncol. — 2005. — Vol. 72 (1). — P. 57 — 62.
136. Weber F., Polak T., Günther A. et al. Synergistic immunomodulatory effects of interferon-beta1b and the phosphodiesterase inhibitor pentoxifylline in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis // Ann. Neurol. — 1998. — Vol. 44 (1). — P. 27 — 34.
137. Wilhelmus K. R., Dunkel E. C., Herson J. Topical human fibroblast interferon for acute adenoviral conjunctivitis // Graefes Arch. Clin. Exp. Ophthalmol. — 1987. — Vol. 225 (6). — P. 461 — 464.
138. Wintergerst U., Belohradsky B. H. Acyclovir monotherapy versus acyclovir plus beta-interferon in focal viral encephalitis in children // Infection. — 1992. — Vol. 20 (4). — P. 207 — 212.
139. Wintergerst U., Kugler K., Harms F. et al. Therapy of focal viral encephalitis in children with aciclovir and recombinant beta-interferon — results of a placebo-controlled multicenter study // Eur. J. Med. Res. — 2005. — Vol. 10 (12). — P. 527 — 531.
140. Wu X., Dastidar P., Kuusisto H. et al. Increased disability and MRI lesions after discontinuation of IFN-beta-1a in secondary progressive MS // Acta Neurol. Scand. — 2005. — Vol. 112 (4). — P. 242 — 247.
141. Yung W. K., Castellanos A. M., Van Tassel P. et al. A pilot study
of recombinant interferon beta (IFN-beta ser) in patients with recurrent glioma // J. Neurooncol. — 1990. — Vol. 9 (1). — P. 29 — 34.
142. Zivadinov R., Locatelli L., Cookfair D. et al. Interferon beta-1a slows progression of brain atrophy in relapsing-remitting multiple sclerosis predominantly by reducing gray matter atrophy // Mult. Scler. — 2007. — Vol. 13 (4). — P. 490 — 501.
143. Zivadinov R., Ramanathan M., Ambrus J. et al. Anti-phospholipid antibodies are associated with response to interferon-beta1a treatment in MS: results from a 3-year longitudinal study // Neurol. Res. — 2012. — Vol. 34 (8). — P. 761 — 769.
|
Показания к применению β-интерферонов человека в клинической практикеД. В. Мальцев 1, Л. И. Соколова 1, В. Г. Колерова 21 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Ключевые слова: рассеянный склероз, β-интерферон, иммунотерапия.
Список литературы:
1. Мальцев Д. В. Рассеянный склероз: нерешенные проблемы и перспективы исследований // Укр. неврол. журн. — 2013. — № 2 (27). — С. 8 — 16.
2. Alvarez-Lafuente R., De Las Heras V., Bartolomé M. et al. Beta-interferon treatment reduces human herpesvirus-6 viral load in multiple sclerosis relapses but not in remission // Eur. Neurol. — 2004. — Vol. 52 (2). — P. 87 — 91.
3. Aoki T., Takahashi J. A., Ueba T. et al. Phase II study of nimustine, carboplatin, vincristine, and interferon-beta with radiotherapy for glioblastoma multiforme: experience of the Kyoto Neuro-Oncology Group // J. Neurosurg. — 2006. — Vol. 105 (3). — P. 385 — 391.
4. Aoyagi S., Hata H., Homma E., Shimizu H. Sequential local injection of low-dose interferon-beta for maintenance therapy in stage II and III melanoma: a single-institution matched case-control study // Oncol. — 2012. — Vol. 82 (3). — P. 139 — 146.
5. Arase Y., Suzuki F., Sezaki H. et al. The efficacy of interferon-beta monotherapy for elderly patients with type C hepatitis of genotype 2 // Intern. Med. — 2009. — Vol. 48 (16). — P. 1337 — 1342.
6. Arase Y., Suzuki F., Sezaki H. et al. The efficacy of short-term interferon-beta therapy for type C cirrhotic patients with genotype 2a and low virus load // Intern. Med. — 2008. — Vol. 47 (12). — P. 1085 — 1090.
7. Bamborschke S., Wullen T., Huber M. et al. Early diagnosis and successful treatment of acute cytomegalovirus encephalitis in a renal transplant recipient // J. Neurol. — 1992. — Vol. 239 (4). — P. 205 — 208.
8. Barbero P., Bergui M., Versino E. et al. Every-other-day interferon beta-1b versus once-weekly interferon beta-1a for multiple sclerosis (INCOMIN Trial) II: analysis of MRI responses to treatment and correlation with Nab // Mult. Scler. — 2006. — Vol. 12 (1). — P. 72 — 76.
9. Bellingan G., Maksimow M., Howell D. C. et al. The effect of intravenous interferon-beta-1a (FP-1201) on lung CD73 expression and on acute respiratory distress syndrome mortality: an open-label study // Lancet Respir. Med. — 2014. — Vol. 2 (2). — P. 98 — 107.
10. Beppu T., Kamada K., Nakamura R. et al. A phase II study of radiotherapy after hyperbaric oxygenation combined with interferon-beta and nimustine hydrochloride to treat supratentorial malignant gliomas // J. Neurooncol. — 2003. — Vol. 61 (2). — P. 161 — 170.
11. Bernasconi F., Gritti P., Ersettigh G. et al. Beta-interferon treatment of HPV infections of the lower genital tract in women // Minerva Ginecol. — 1994. — Vol. 46 (11). — P. 609 — 618.
12. Bissett J., Eisenberg M., Gregory P. et al. Recombinant fibroblast interferon and immune interferon for treating chronic hepatitis B virus infection: patients’ tolerance and the effect on viral markers // J. Infect. Dis. — 1988. — Vol. 157 (5). P. 1076 — 1080.
13. Bonnez W., Oakes D., Bailey-Farchione A. et al. A randomized, double-blind, placebo-controlled trial of systemically administered interferon-alpha, -beta, or -gamma in combination with cryotherapy for the treatment of condyloma acuminatum // J. Infect. Dis. — 1995. — Vol. 171 (5). — P. 1081 — 1089.
14. Bonnez W., Oakes D., Bailey-Farchione A. et al. A randomized, double-blind trial of parenteral low dose versus high dose interferon-beta in combination with cryotherapy for treatment of condyloma acuminatum // Antiviral. Res. — 1997. — Vol. 35 (1). — P. 41 — 52.
15. Bornstein J., Pascal B., Zarfati D. et al. Recombinant human interferon-beta for condylomata acuminata: a randomized, double-blind, placebo-controlled study of intralesional therapy // Int. J. STD. AIDS. — 1997. — Vol. 8 (10). — P. 614 — 621.
16. Buehrlen M., Zwaan C. M., Granzen B. et al. Multimodal treatment, including interferon beta, of nasopharyngeal carcinoma in children and young adults: preliminary results from the prospective, multicenter study NPC-2003-GPOH/DCOG // Cancer. — 2012. — Vol. 118 (19). — P. 4892 — 4900.
17. Bustamante M. F., Rio J., Castro Z. et al. Cellular immune responses in multiple sclerosis patients treated with interferon-beta // Clin. Exp. Immunol. — 2013. — Vol. 171 (3). — P. 243 — 246.
18. CHAMPS Study Group. Interferon beta-1a for optic neuritis patients at high risk for multiple sclerosis // Am. J. Ophthalmol. — 2001. — Vol. 132 (4). — P. 463 — 471.
19. Chan H. L., Ren H., Chow W. C. et al. Randomized trial of interferon beta-1a with or without ribavirin in Asian patients with chronic hepatitis C // Hepatol. — 2007. — Vol. 46 (2). — P. 315 — 323.
20. Cheng P. N., Marcellin P., Bacon B. et al. Racial differences in responses to interferon-beta-1a in chronic hepatitis C unresponsive to interferon-alpha: a better response in Chinese patients // J. Viral. Hepat. — 2004. — Vol. 11 (5). — P. 418 — 426.
21. Chiocca E. A., Smith K. M., McKinney B. et al. A phase I trial of Ad.hIFN-beta gene therapy for glioma // Mol. Ther. — 2008. — Vol. 16 (3). — P. 618 — 626.
22. Colman H., Berkey B. A., Maor M. H. et al. Phase II Radiation Therapy Oncology Group trial of conventional radiation therapy followed by treatment with recombinant interferon-beta for supratentorial glioblastoma: results of RTOG 9710 // Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. — 2006. — Vol. 66 (3). — P. 818 — 824.
23. Comabella M., Rentzsch K., Río J. et al. Treatment with interferon-β does not induce anti-nuclear and anti-neuronal serum autoantibodies in multiple sclerosis patients // J. Neuroimmunol. — 2013. — Vol. 255 (1 — 2). — P. 102 — 104.
24. De Aloysio D., Miliffi L., Iannicelli T. et al. Intramuscular interferon-beta treatment of cervical intraepithelial neoplasia II associated with human papillomavirus infection // Acta Obstet. Gynecol. Scand. — 1994. — Vol. 73 (5). — P. 420 — 424.
25. Dinsmore W., Jordan J., O’Mahony C. et al. Recombinant human interferon-beta in the treatment of condylomata acuminate // Int. J. STD. AIDS. — 1997. — Vol. 8 (10). — P. 622 — 628.
26. Dominguez-Mozo M. I., Garcia-Montojo M., De Las Heras V. et al. MHC 2TA mRNA levels and human herpesvirus 6 in multiple sclerosis patients treated with interferon beta along two-year follow-up // BMC Neurol. — 2012. — Vol. 12. — P. 107.
27. Dressel A., Kolb A. K., Elitok E. et al. Interferon-beta1b treatment modulates cytokines in patients with primary progressive multiple sclerosis // Acta. Neurol. Scand. — 2006. — Vol. 114 (6). — P. 368 — 373.
28. Ebinuma H., Saito H., Tada S. et al. Additive therapeutic effects of the liver extract preparation mixture adelavin-9 on interferon-betatreatment for chronic hepatitis C // Hepatogastroenterology. — 2004. — Vol. 51 (58). — P. 1109 — 1114.
29. Ebinuma H., Saito H., Tada S. et al. Efficacy of natural BALL-1 interferon-alpha treatment for patients with chronic hepatitis C and a possible enhancing effect of a twice-daily starting regimen with interferon-beta // Hepatogastroenterol. — 2006. — Vol. 53 (67). — P. 94 — 99.
30. Edan G., Kappos L., Montalbán X. et al. Long-term impact of interferon beta-1b in patients with CIS: 8-year follow-up of BENEFIT // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2014. — Vol. 85 (11). — P. 1183 — 1189.
31. Eisenberg M., Rosno S., Garcia G. et al. Preliminary trial of recombinant fibroblast interferon in chronic hepatitis B virus infection // Antimicrob. Agents. Chemother. — 1986. — Vol. 29 (1). — P. 122 — 126.
32. Enomoto M., Tamori A., Kohmoto M. T. et al. Lamivudine and IFN-beta sequential therapy in HBe antigen-positive patients with chronic hepatitis B virus genotype C infection // J. Interferon Cytokine Res. — 2007. — Vol. 27 (3). — P. 201 — 207.
33. Ferroni P., Roselli M., Diodati A. et al. Effects on platelet function by human interferon-beta in carcinoma patients // Anticancer Res. — 1994. — Vol. 14 (6B). — P. 2779 — 2784.
34. Furusyo N., Hayashi J., Ohmiya M. et al. Differences between interferon-alpha and -beta treatment for patients with chronic hepatitis C virus infection // Dig. Dis. Sci. — 1999. — Vol. 44 (3). — P. 608 — 617.
35. Garcia-Montojo M., De Las Heras V., Bartolome M. et al. Interferon beta treatment: bioavailability and antiviral activity in multiple sclerosis patients // J. Neurovirol. — 2007. — Vol. 13 (6). — P. 504 — 512.
36. Glezerman M., Lunenfeld E., Cohen V. et al. Placebo-controlled trial of topical interferon in labial and genital herpes // Lancet. — 1988. — Vol. 1 (8578). — P. 150 — 152.
37. Glezerman M., Lunenfeld E., Doerner T. et al. Beta-interferon for labial and genital herpes virus infection // Harefuah. — 1989. — Vol. 116 (2). — P. 88 — 90.
38. Gonzalez-Sanchez J. L., Martinez-Chequer J. C., Hernandez-Celaya M. E. et al. Randomized placebo-controlled evaluation of intramuscular interferon beta treatment of recurrent human papillomavirus // Obstet. Gynecol. — 2001. — Vol. 97 (4). — P. 621 — 624.
39. Grimaldi L. M., Zappalà G., Iemolo F. et al. A pilot study on the use of interferon beta-1a in early Alzheimer’s disease subjects // J. Neuroinflammation. — 2014. — Vol. 11. — P. 30.
40. Grismondi G. L., Masin G., Marini A. et al. Beta-Interferon in the therapy of cervico-vaginal papilloma virus (HPV) infection associated with cervical intraepithelial neoplasia (CIN) // Minerva Ginecol. — 1995. — Vol. 47 (12). — P. 527 — 529.
41. Gross G., Rogozinski T., Schöfer H. et al. Recombinant interferon beta gel as an adjuvant in the treatment of recurrent genital warts: results of a placebo-controlled double-blind study in 120 patients // Dermatol. — 1998. — Vol. 196 (3). — P. 330 — 334.
42. Guan R., Yeoh K. G., Yap I. et al. Subcutaneously administered recombinant human beta-interferon in the treatment of chronic hepatitis B virus infection // Aliment. Pharmacol. Ther. — 1996. — Vol. 10 (5). — P. 807 — 814.
43. Han Q., Liu Z., Kang W. et al. Interferon beta 1a versus interferon beta 1a plus ribavirin for the treatment of chronic hepatitis C in Chinese patients: a randomized, placebo-controlled trial // Dig. Dis. Sci. — 2008. — Vol. 53 (8). — P. 2238 — 2245.
44. Higgins P. G., Al-Nakib W., Willman J., Tyrrell D. A. Interferon-beta ser as prophylaxis against experimental rhinovirus infection in volunteers // J. Interferon. Res. — 1986. — Vol. 6 (2). — P. 153 — 159.
45. Holten J., Plater-Zyberk С, Tak P. P. Interferon-β for treatment of rheumatoid arthritis? // Arthritis Res. — 2002. — Vol. 4 (6). — P. 346 — 352.
46. Hong J., Tejada-Simon M. V., Rivera V. M. et al. Anti-viral properties of interferon beta treatment in patients with multiple sclerosis // Mult. Scler. — 2002. — Vol. 8 (3). — P. 237 — 242.
47. Hu X, Cui Y., White J. et al. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of peginterferon beta-1a in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis in the randomized ADVANCE study // Br. J. Clin. Pharmacol. — 2015. — Vol. 79 (3). — P. 514 — 522.
48. Hughes R. A., Gorson K. C., Cros D. et al. Intramuscular interferon beta-1a in chronic inflammatory demyelinating polyradiculoneuropathy // Neurology. — 2010. — Vol. 74 (8). — P. 651 — 657.
49. Ichikawa T., Sakai J., Yamauchi Y. et al. A study of 44 patients with Kirisawa type uveitis // Nippon. Ganka Gakkai Zasshi. — 1997. — Vol. 101 (3). — P. 243 — 247.
50. Ikeda F., Shimomura H., Miyake M. et al. Early clearance of circulating hepatitis C virus enhanced by induction therapy with twice-a-day intravenous injection of IFN-beta // J. Interferon. Cytokine. Res. — 2000. — Vol. 20 (9). — P. 831 — 836.
51. Ikeda K., Arase Y., Saitoh S. et al. Interferon beta prevents recurrence of hepatocellular carcinoma after complete resection or ablation of the primary tumor-A prospective randomized study of hepatitis C virus-related liver cancer // Hepatol. — 2000. — Vol. 32 (2). — P. 228 — 232.
52. Iljazović E., Ljuca D., Sahimpasić A., Avdić S. Efficacy in treatment of cervical HRHPV infection by combination of beta interferon, and herbal therapy in woman with different cervical lesions // Bosn. J. Basic. Med. Sci. — 2006. — Vol. 6 (4). — P. 79 — 84.
53. Imataka G., Nakagawa E., Yamanouchi H., Arisaka O. Drug-indiced aseptic meningitis: development of subacute sclerosing panencephalitis following repeated intraventricular infusion therapy with interferon alpha/beta // Cell. Biochem. Biophys. — 2011. — Vol. 61 (3). — P. 699 — 701.
54. Itokawa N., Atsukawa M., Tsubota A. et al. Lead-in treatment with interferon-β/ribavirin may modify the early hepatitis C virus dynamics in pegylated interferon alpha-2b/ribavirin combination for chronic hepatitis C patients with the IL28B minor genotype // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2013. — Vol. 28 (3). — P. 443 — 449.
55. Kainuma M., Ogata N., Kogure T. et al. The efficacy of a herbal medicine (Mao-to) in combination with intravenous natural interferon-beta for patients with chronic hepatitis C, genotype 1b and high viral load: a pilot study // Phytomedicine. — 2002. — Vol. 9 (5). — P. 365 — 372.
56. Kaito M., Yasui-Kawamura N., Iwasa M. et al. Twice-a-day versus once-a-day interferon-beta therapy in chronic hepatitis C // Hepatogastroenterol. — 2003. — Vol. 50 (51). — P. 775 — 778.
57. Kalanie H., Gharagozli K., Hemmatie A. et al. Interferon Beta-1a and intravenous immunoglobulin treatment for multiple sclerosis in Iran // Eur. Neurol. — 2004. — Vol. 52 (4). — P. 202 — 206.
58. Kashihara K., Ohno M., Takahashi Y. Twenty-one-year course of adult-onset Rasmussen’s encephalitis and bilateral uveitis: case report // J. Neurol. Sci. — 2010. — Vol. 294 (1 — 2). — P. 127 — 130.
59. Kashiwagi K., Furusyo N., Kubo N. et al. A prospective comparison of the effect of interferon-alpha and interferon-beta treatment in patients with chronic hepatitis C on the incidence of hepatocellular carcinoma development // J. Infect. Chemother. — 2003. — Vol. 9 (4). — P. 333 — 340.
60. Katesmark M., Coulter-Smith S., Reynolds K., Lawton F. A pilot study of the efficacy and tolerability of intralesional recombinant human beta-interferons in cervical intraepithelial neoplasia // Ann. Acad. Med. Singapore. — 1999. — Vol. 28 (6). — P. 775 — 777.
61. Kinkel R. P., Simon J. H., O’Connor P. et al. Early MRI activity predicts treatment nonresponse with intramuscular interferon beta-1a in clinically isolated syndrome // Mult. Scler. Relat. Disord. — 2014. — Vol. 3 (6). — P. 712 — 719.
62. Kishida Y., Imaizumi N., Tanimura H. et al. A Protease Inhibitor with Induction Therapy with Natural Interferon-β in Patients with HCV Genotype 1b Infection // Int. J. Mol. Sci. — 2016. — Vol. 17 (3). — P. 350.
63. Kiya K., Uozumi T., Kurisu K. et al. Randomized study of initial treatment with radiation.MCNU or radiation.MCNU.interferon-beta for malignant glioma. Hiroshima Brain Tumor Study Group // Gan. To Kagaku. Ryoho. — 1990. — Vol. 17 (2). — P. 221 — 226.
64. Koudriavtseva T., Plantone D., Renna R. et al. Interferon-β therapy and risk of thrombocytopenia in multiple sclerosis patients // Neurol. Sci. — 2015. — Vol. 36 (12). — P. 2263 — 2268.
65. Kowalzick L., Rogozinski T., Wimheuer R. et al. Intralesional recombinant interferon beta-1a in the treatment of basal cell carcinoma: results of an open-label multicentre study // Eur. J. Dermatol. — 2002. — Vol. 12 (6). — P. 558 — 561.
66. Kress-Bennett J. M., Ehrlich G. D., Bruno A. et al. Preliminary study: treatment with intramuscular interferon beta-1a results in increased levels of IL-12Rβ2+ and decreased levels of IL23R+ CD4+ T-Lymphocytes in multiple sclerosis // BMC. Neurol. — 2011. — Vol. 11. — P. 155.
67. Kühl U., Pauschinger M., Schwimmbeck P. L. et al. Interferon-beta treatment eliminates cardiotropic viruses and improves left ventricular function in patients with myocardial persistence of viral genomes and left ventricular dysfunction // Circulation. — 2003. — Vol. 107 (22). — P. 2793 — 2798.
68. Kuhle J., Hardmeier M., Disanto G. et al. A 10-year follow-up of the European multicenter trial of interferon β-1b in secondary-progressive multiple sclerosis // Mult. Scler. — 2016. — Vol. 22 (4). — P. 533 — 543.
69. Lampl C., Nagl S., Arnason B. et al. Efficacy and safety of interferon beta-1b sc in older RRMS patients — a posthoc posthoc analysis of the BEYOND study // J. Neurol. 2013. — Vol. 260 (7). — P. 1838 — 1845.
70. Lanzillo R., Moccia M., Carotenuto A. et al. Vitamin K cream reduces reactions at the injection site in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis treated with subcutaneous interferon beta — VIKING study // Mult. Scler. — 2015. — Vol. 21 (9). — P. 1215 — 1216.
71. Lublin F. D., Cofield S. S., Cutter G. R. et al. Randomized study combining interferon and glatiramer acetate in multiple sclerosis // Ann. Neurol. — 2013. — Vol. 73 (3). — P. 327 — 340.
72. Mackensen F., Jakob E., Springer C. et al. Interferon versus methotrexate in intermediate uveitis with macular edema: results of a randomized controlled clinical trial // Am. J. Ophthalmol. — 2013. — Vol. 156 (3). — P. 478 — 486.
73. Mani S., Todd M., Poo W. J. Recombinant beta-interferon in the treatment of patients with metastatic renal cell carcinoma // Am. J. Clin. Oncol. — 1996. — Vol. 19 (2). — P. 187 — 189.
74. Mannon P. J., Hornung R. L., Yang Z. et al. Suppression of inflammation in ulcerative colitis by interferon-β-1a is accompanied by inhibition of IL-13 production // Gut. — 2011. — Vol. 60 (4). — P. 449 — 455.
75. Martina I. S., van Doorn P. A., Schmitz P. I. et al. Chronic motor neuropathies: response to interferon-beta1a after failure of conventional therapies // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1999. — Vol. 66 (2). — P. 197 — 201.
76. Matson M. A., Zimmerman T. R. Jr., Tuccillo D. et al. Dose titration of intramuscular interferon beta-1a reduces the severity and incidence of flu-like symptoms during treatment initiation // Curr. Med. Res. Opin. — 2011. — Vol. 27 (12). — P. 2271 — 2278.
77. Minagar A., Alexander J. S., Schwendimann R. N. et al. Combination therapy with interferon beta-1a and doxycycline in multiple sclerosis: an open-label trial // Arch. Neurol. — 2008. — Vol. 65 (2). — P. 199 — 204.
78. Minagara A., Murray T. J. Efficacy and tolerability of intramuscular interferon beta-1a compared with subcutaneous interferon beta-1a in relapsing MS: results from PROOF // Curr. Med. Res. Opin. — 2008. — Vol. 24 (4). — P. 1049 — 1055.
79. Mochizuki K., Kagawa T., Takashimizu S. et al. Effect of in vitro interferon-beta administration on hepatitis C virus in peripheral blood mononuclear cells as a predictive marker of clinical response to interferon treatment for chronic hepatitis C // World. J. Gastroenterol. — 2004. — Vol. 10 (5). — P. 733 — 736.
80. Mokhber N., Azarpazhooh A., Orouji E. et al. Cognitive dysfunction in patients with multiple sclerosis treated with different types of interferon beta: a randomized clinical trial // J. Neurol. Sci. — 2014. — Vol. 342 (1 — 2). — P. 16 — 20.
81. Monsonego J., Cessot G., Ince S. E. et al. Randomised double-blind trial of recombinant interferon-beta for condyloma acuminatum // Genitourin Med. — 1996. — Vol. 72 (2). — P. 111 — 114.
82. Muñoz R., Castellano G., Fernández I. et al. A pilot study of beta-interferon for treatment of patients with chronic hepatitis B who failed to respond to alpha-interferon // J. Hepatol. — 2002. — Vol. 37 (5). — P. 655 — 659.
83. Musch E., Andus T., Malek M. et al. Successful treatment of steroid refractory active ulcerative colitis with natural interferon-beta — an open long-term trial // Z. Gastroenterol. 2007. — Vol. 45 (12). — P. 1235 — 1240.
84. Musch E., Andus T., Malek M. Induction and maintenance of clinical remission by interferon-beta in patients with steroid-refractory active ulcerative colitis-an open long-term pilot trial // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2002. — Vol. 16 (7). — P. 1233 — 1239.
85. Nagai M. Clinical effect of human fibroblast interferon (BM532) on malignant brain tumors with special reference to gliomas // Nihon. Gan. Chiryo. Gakkai. Shi. — 1989. — Vol. 24 (3). — P. 638 — 646.
86. Nakajima H., Shimomura H., Iwasaki Y. et al. Anti-viral actions and viral dynamics in the early phase of three different regimens of interferontreatment for chronic hepatitis C: differences between the twice-daily administration of interferon-beta treatment and the combination therapy with interferon-alpha plus ribavirin // Acta Med. Okayama. — 2003. — Vol. 57 (5). — P. 217 — 225.
87. Newsome S. D., Guo S., Altincatal A. et al. Impact of peginterferon beta-1a and disease factors on quality of life in multiple sclerosis // Mult. Scler. Relat. Disord. — 2015. — Vol. 4 (4). — P. 350 — 357.
88. Nicolini A., Carpi A. Beta-interferon and interleukin-2 prolong more than three times the survival of 26 consecutive endocrine dependent breast cancer patients with distant metastases: an exploratory trial // Biomed. Pharmacother. — 2005. — Vol. 59 (5). — P. 253 — 263.
89. Nikolaus S., Rutgeerts P., Fedorak R. et al. Interferon beta-1a in ulcerative colitis: a placebo controlled, randomised, dose escalating study // Gut. — 2003. — Vol. 52 (9). — P. 1286 — 1290.
90. Nomura H., Miyagi Y., Tanimoto H. et al. Increase in platelet count based on inosine triphosphatase genotype during interferon beta plus ribavirin combination therapy // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2012. — Vol. 27 (9). — P. 1461 — 1466.
91. Ochi H., Feng-Jun M., Osoegawa M. et al. Time-dependent cytokine deviation toward the Th2 side in Japanese multiple sclerosis patients with interferon beta-1b // J. Neurol. Sci. — 2004. — Vol. 222 (1 — 2). — P. 65 — 73.
92. Oh U., Yamano Y., Mora C. A. et al. Interferon-beta1a therapy in human T-lymphotropic virus type I-associated neurologic disease // Ann. Neurol. — 2005. — Vol. 57 (4). — P. 526 — 534.
93. Oikonen M. K., Erälinna J. P. Beta-interferon protects multiple sclerosis patients against enhanced susceptibility to infections caused by poor air quality // Neuroepidemiol. — 2008. — Vol. 30 (1). — P. 13 — 19.
94. Okushin H., Ohnishi T., Morii K. et al. Short-term intravenous interferon therapy for chronic hepatitis B // World J. Gastroenterol. — 2008. — Vol. 14 (19). — P. 3038 — 3043.
95. Olmos L., Vilata J., Rodríguez Pichardo A. et al. Double-blind, randomized clinical trial on the effect of interferon-beta in the treatment of condylomata acuminate // Int. J. STD. AIDS. — 1994. — Vol. 5 (3). — P. 182 — 185.
96. Ophir J., Brenner S., Bali R. et al. Effect of topical interferon-beta on recurrence rates in genital herpes: a double-blind, placebo-controlled, randomized study // J. Interferon. Cytokine. Res. — 1995. — Vol. 15 (7). — P. 625 — 631.
97. Orefice N. S., Alhouayek M., Carotenuto A. Oral palmitoylethanolamide treatment is associated with reduced cutaneous adverse effects of Interferon-β1a and circulating proinflammatory cytokines in relapsing-remitting multiple sclerosis // Neurotherapeutics. — 2016. — Vol. 13 (2). — P. 428 — 438.
98. Pellicano R., Craxi A., Almasio P. L. et al. Interferon beta-1a alone or in combination with ribavirin: a randomized trial to compare efficacy and safety in chronic hepatitis C // World J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 11 (29). — P. 4484 — 4489.
99. Pena Rossi C., Hanauer S. B., Tomasevic R. et al. Interferon beta-1a for the maintenance of remission in patients with Crohn’s disease: results of a phase II dose-finding study // BMC. Gastroenterol. — 2009. — Vol. 9. — P. 22.
100. Penna C., Fallani M. G., Gordigiani R. et al. Intralesional beta-interferon treatment of cervical intraepithelial neoplasia associated with human papillomavirus infection // Tumori. — 1994. — Vol. 80 (2). — P. 146 — 150.
101. Pritchard J., Gray I. A., Idrissova Z. R. et al. A randomized controlled trial of recombinant interferon-beta 1a in Guillain-Barré syndrome // Neurology. — 2003. — Vol. 61 (9). — P. 1282 — 1284.
102. Radue E. W., Stuart W. H., Calabresi P. A. et al. Natalizumab plus interferon beta-1a reduces lesion formation in relapsing multiple sclerosis // J. Neurol. Sci. — 2010. — Vol. 292 (1 — 2). — P. 28 — 35.
103. Radziwill A. J., Botez S. A., Novy J., Kuntzer T. Interferon beta-1a as adjunctive treatment for multifocal motor neuropathy: an open label trial // J. Peripher. Nerv. Syst. — 2009. — Vol. 14 (3). — P. 201 — 202.
104. Rao H. Y., Li J., Zhang L. F. et al. Effect of pegylated interferon beta-1a therapy on the liver fibrosis in chronic hepatitis C: a semi-quantitative analysis // Zhonghua Yi. Xue. Za. Zhi. — 2008. — Vol. 88 (2). — P. 96 — 100.
105. Rao H. Y., Wei L., Li J. et al. Liver fibrosis and hepatic stellate cells improvement of chronic hepatitis C patients by interferon-beta-1a with or without sustained viral response // Hepatogastroenterol. — 2009. — Vol. 56 (90). — P. 328 — 334.
106. Recchia F., Rea S., Pompili P. et al. Beta-interferon, retinoids and tamoxifen as maintenance therapy in metastatic breast cancer. A pilot study // Clin. Ter. — 1995. — Vol. 146 (10). — P. 603 — 610.
107. Romano A., Revel M., Guarari-Rotman D. et al. Use of human fibroblast-derived (beta) interferon in the treatment of epidemic adenovirus keratoconjunctivitis // J. Interferon Res. — 1980. — Vol. 1 (1). — P. 95 — 100.
108. Romano A., Sadan Y. Ten years of experience with human fibroblast interferon in treatment of viral ophthalmic infections // Metab. Pediatr. Syst. Ophthalmol. — 1988. — Vol. 11 (1 — 2). — P. 43 — 46.
109. Rotola A., Costa S., Di Luca D. et al. Beta-interferon treatment of cervical intraepithelial neoplasia: a multicenter clinical trial // Intervirol. — 1995. — Vol. 38 (6). — P. 325 — 331.
110. Saito H., Tada S., Ebinuma H. et al. Induction therapy with twice-daily interferon-beta does not improve the therapeutic efficacy of consensus interferon monotherapy for chronic hepatitis C // Keio J. Med. — 2006. — Vol. 55 (3). — P. 111 — 117.
111. Schmidt-Lucke C., Spillmann F., Bock T. et al. Interferon beta modulates endothelial damage in patients with cardiac persistence of human parvovirus b19 infection // J. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 201 (6). — P. 936 — 945.
112. Schultheiss H. P., Piper C., Sowade O. et al. Betaferon in chronic viral cardiomyopathy (BICC) trial: Effects of interferon-β treatment in patients with chronic viral cardiomyopathy // Clin. Res. Cardiol. — 2016. — Vol. 105 (9). — P. 763 — 773.
113. Sega S., Wraber B., Mesec A. et al. IFN-beta1a and IFN-beta1b have different patterns of influence on cytokines // Clin. Neurol. Neurosurg. — 2004. — Vol. 106 (3). — P. 255 — 258.
114. Shakado S., Iwata K., Tsuchiya N. et al. Pilot Study of hepatic arterial infusion chemotherapy with Interferon-beta and 5-fluorouracil: A new chemotherapy for patients with advanced hepatocellular carcinoma // Hepatogastroenterol. — 2014. — Vol. 61 (131). — P. 557 — 562.
115. Shiratori Y., Nakata R., Shimizu N. et al. High viral eradication with a daily 12-week natural interferon-beta treatment regimen in chronic hepatitis C patients with low viral load. IFN-beta Research Group // Dig. Dis. Sci. — 2000. — Vol. 45 (12). — P. 2414 — 2421.
116. Smeets T. J., Dayer J. M., Kraan M. C. et al. The effects of interferon-beta treatment of synovial inflammation and expression of metalloproteinases in patients with rheumatoid arthritis // Arthritis Rheum. — 2000. — Vol. 43. — P. 270 — 274.
117. Steuer M. K., Matthias R., Schulze C., Brusis T. Intralesional therapy with natural interferon-beta in refractory squamous epithelial cancers of the ENT area // Laryngorhinootologie. — 1992. — Vol. 71 (12). — P. 618 — 625.
118. Sühs K. W., Hein K., Pehlke J. R. et al. Retinal nerve fibre layer thinning in patients with clinically isolated optic neuritis and early treatment withinterferon-beta // PLoS One. — 2012. — Vol. 7 (12). — P. e51645.
119. Sundel R. P., Wallace C. A., Zurakowski B. D. Pilot trial of interferon beta-1a in JRA // Arthritis Rheum. — 2001. — Vol. 44. — P. s272.
120. Tak P. P., Hart B. A., Kraan M. C. et al. The effects of interferon beta treatment on arthritis // Rheumatology (Oxford). — 1999. — Vol. 38 (4). — P. 362 — 369.
121. Takahashi K., Teraoka S., Ota K. et al. The Japanese Interferon Study Group (JISG) has established the efficacy of human interferon-beta for serious CMV pneumonitis in kidney recipients. Japanese Interferon Study Group // Transpl. Int. — 1992. — Vol. 5 (1). — P. 133 — 137.
122. Tamura K., Makino S., Araki Y. Recombinant interferon beta and gamma in the treatment of adult T-cell leukemia // Cancer. — 1987. — Vol. 59 (6). — P. 1059 — 1062.
123. Tashiro K., Doi S., Moriwaka F. et al. Progressive multifocal leucoencephalopathy with magnetic resonance imaging verification and therapeutic trials with interferon // J. Neurol. — 1987. — Vol. 234 (6). — P. 427 — 429.
124. Tenembaum S. N., Banwell B., Pohl D. et al. Subcutaneous interferon Beta-1a in pediatric multiple sclerosis: a retrospective study // J. Child. Neurol. — 2013. — Vol. 28 (7). — P. 849 — 856.
125. Trinschek B., Luessi F., Gross C. C. et al. Interferon-Beta Therapy of Multiple Sclerosis Patients Improves the Responsiveness of T Cells for Immune Suppression by Regulatory T Cells // Int. J. Mol. Sci. — 2015. — Vol. 16 (7). — P. 16330 — 16346.
126. Tur C., Montalban X., Tintoré M. et al. Interferon β-1b for the treatment of primary progressive multiple sclerosis: five-year clinical trial follow-up // Arch. Neurol. — 2011. — Vol. 68 (11). — P. 1421 — 1427.
127. Vallat J. M., Hahn A. F., Léger J. M. et al. Interferon beta-1a as an investigational treatment for CIDP // Neurol. — 2003. — Vol. 60 (suppl. 3). — P. 23 — 28.
128. Van den Berg-Vos R. M., van den Berg L. H., Franssen H. et al. Treatment of multifocal motor neuropathy with interferon-beta1A // Neurol. — 2000. — Vol. 54 (7). — P. 1518 — 1521.
129. Vannini A., Cembrano S., Assetto V., Giannitelli A. Interferon-beta treatment of herpes simplex keratitis // Ophthalmologica. — 1986. — Vol. 192 (1). — P. 6 — 10.
130. Velazquez-Villoria D., Macia-Badia C., Segura-García A. et al. Efficacy of immunomodulatory therapy with interferon-β or glatiramer acetate on multiple sclerosis-associated uveitis // Arch. Soc. Esp. Oftalmol. — 2017. — Vol. 92 (6). — P. 273 — 279.
131. Villar-Grimalt A., Candel M. T., Massuti B. et al. A randomized phase II trial of 5-fluorouracil, with or without human interferon-beta, for advanced colorectal cancer // Br. J. Cancer. — 1999. — Vol. 80 (5 — 6). — P. 786 — 791.
132. Von der Wense A., Herrmann B., Deppermann R. et al. Intrathecal interferon therapy in chronic echovirus meningoencephalitis in Bruton type agammaglobulinemia // Klin. Padiatr. — 1998. — Bd. 210 (2). — P. 51 — 55.
133. Von Wussow P., Dühlmann J., Grethlein T. et al. Beta interferon therapy in hairy cell leukemia // Klin. Wochenschr. — 1987. — Bd. 65 (14). — P. 688 — 690.
134. Wakabayashi T., Kayama T., Nishikawa R. et al. A multicenter phase I trial of combination therapy with interferon-β and temozolomide for high-grade gliomas (INTEGRA study): the final report // J. Neurooncol. — 2011. — Vol. 104 (2). — P. 573 — 577.
135. Watanabe T., Katayama Y., Yoshino A. et al. Human interferon beta, nimustine hydrochloride, and radiation therapy in the treatment of newly diagnosed malignant astrocytomas // J. Neurooncol. — 2005. — Vol. 72 (1). — P. 57 — 62.
136. Weber F., Polak T., Günther A. et al. Synergistic immunomodulatory effects of interferon-beta1b and the phosphodiesterase inhibitor pentoxifylline in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis // Ann. Neurol. — 1998. — Vol. 44 (1). — P. 27 — 34.
137. Wilhelmus K. R., Dunkel E. C., Herson J. Topical human fibroblast interferon for acute adenoviral conjunctivitis // Graefes Arch. Clin. Exp. Ophthalmol. — 1987. — Vol. 225 (6). — P. 461 — 464.
138. Wintergerst U., Belohradsky B. H. Acyclovir monotherapy versus acyclovir plus beta-interferon in focal viral encephalitis in children // Infection. — 1992. — Vol. 20 (4). — P. 207 — 212.
139. Wintergerst U., Kugler K., Harms F. et al. Therapy of focal viral encephalitis in children with aciclovir and recombinant beta-interferon — results of a placebo-controlled multicenter study // Eur. J. Med. Res. — 2005. — Vol. 10 (12). — P. 527 — 531.
140. Wu X., Dastidar P., Kuusisto H. et al. Increased disability and MRI lesions after discontinuation of IFN-beta-1a in secondary progressive MS // Acta Neurol. Scand. — 2005. — Vol. 112 (4). — P. 242 — 247.
141. Yung W. K., Castellanos A. M., Van Tassel P. et al. A pilot study
of recombinant interferon beta (IFN-beta ser) in patients with recurrent glioma // J. Neurooncol. — 1990. — Vol. 9 (1). — P. 29 — 34.
142. Zivadinov R., Locatelli L., Cookfair D. et al. Interferon beta-1a slows progression of brain atrophy in relapsing-remitting multiple sclerosis predominantly by reducing gray matter atrophy // Mult. Scler. — 2007. — Vol. 13 (4). — P. 490 — 501.
143. Zivadinov R., Ramanathan M., Ambrus J. et al. Anti-phospholipid antibodies are associated with response to interferon-beta1a treatment in MS: results from a 3-year longitudinal study // Neurol. Res. — 2012. — Vol. 34 (8). — P. 761 — 769.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
2. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Прогнозування функціонального наслідку раннього відновного періоду мозкового півкульного ішемічного інсульту за рівнем нейронспецифічної енолази в сироватці кровіС. О. МєдвєдковаЗапорізький державний медичний університет |
|---|
Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко-інструментально-лабораторне обстеження 72 хворих (середній вік — (57,4 ± 1,2) року) в ранній відновний період МПІІ з використанням шкали NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale), індексу Бартел, модифікованої шкали Ренкіна (МШР) на 10, 30, 90 і 180-ту добу захворювання, а також комп’ютерної томографії головного мозку. Рівень НСЕ в сироватці крові визначали на 10-ту добу захворювання. Для розробки критеріїв прогнозування використано ROC-аналіз.
Результати. Встановлено, що хворі на МПІІ, у яких оцінка за МШР на 180-ту добу захворювання становила ≥ 3 бали, мали вищий рівень НСЕ у сироватці порівняно з пацієнтами з оцінкою за МШР < 3 балів (3,54 [2,29; 4,44] та 1,56 [0,59; 2,58] мкг/л відповідно, р < 0,05). Рівень НСЕ > 1,4 мкг/л на 10-ту добу МПІІ є предиктором значення ≥ 3 бали за МШР на 180-ту добу захворювання (чутливість — 90,0 %, специфічність — 45,2 %).
Висновки. Вміст нейронспецифічної енолази у сироватц крові на 10-ту добу МПІІ більш інформативний для прогнозування рівня інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна на 180-ту добу захворювання (AUC = 0,74), ніж рівня функціональної незалежності за індексом Бартел (AUC = 0,64, р < 0,05).
Ключові слова: півкульний ішемічний інсульт, нейронспецифічна энолаза, прогноз.
Список літератури:
1. Міщенко Т. С. Епідеміологія захворювань нервової системи в Україні // Укр. вісн. психоневрол. — 2015. — Т. 23, вип. 3 (84). — С. 151—152.
2. Мищенко Т. С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине // Укр. вісн. психоневрол. — 2017. — Т. 25, вип. 1 (90). — С. 22 — 24.
3. Fardoun H. M., Mashat A. S. Technologies solutions schemes for patients’ rehabilitation. methodologies, models and algorithms // Methods Inf Med. — 2017. — Vol. 56 (2). — P. 83 — 87. doi: 10.3414/ME17-14-0002. Epub 2017 Feb 28.
4. Huang S. W., Chi W. C., Chang K. H. et al. World health organization disability assessment schedule 2.0 as an objective assessment tool for predicting return to work after a stroke // Disabil Rehabil. — 2017. — P. 1 — 6. doi: 10.1080/09638288.2017.1342280.
5. Li H. T., Huang J. J., Pan C. W. et al. Inertial sensing based assessment methods to quantify the effectiveness of post-stroke rehabilitation // 2015. — Vol. 15 (7). — P. 16196 — 16209. Epub 2015 Jul 6.
6. Li W. A., Geng X., Ding Y. Stroke is a global epidemic: new developments in clinical and translational cerebrovascular diseases research // Neurol. Res. — 2017. — Vol. 39 (6). — P. 475 — 476. doi: 10.1080/01616412.2017.1330307.
7. Lu K., Xu X., Cui S. et al. Serum neuron specific enolase level as a predictor of prognosis in acute ischemic strokepatients after intravenous thrombolysis // J. Neurol. Sci. — 2015. — Vol. 359 (1 — 2). — P. 202 — 206. doi: 10.1016/j.jns.2015.10.034. Epub 2015 Oct 21.
8. Mendis S., Norrving B., Davis S. World Health Organization working with the World Stroke Organization / Civil Society in the combat of stroke // Stroke. — 2014. — Vol. 45 (10). — e206 — 7. Epub 2014 Sep 2.
9. Mendis S., Davis S., Norrving B. Organizational update: the world health organization global status report on noncommunicable diseases 2014. — one more landmark step in the combat against stroke and vascular disease // Stroke. — 2015. — Vol. 46 (5). — e121 — 2. Epub 2015 Apr 14.
10. Stinear C. M., Byblow W. D., Ackerley S. J. et al. Predicting recovery potential for individual stroke patients increases rehabilitation efficiency // Stroke. — 2017. — Vol. 48 (4). — P. 1011 — 1019. doi: 10.1161/STROKEAHA.116.015790. Epub 2017 Mar 9.
11. Thrift A. G., Thayabaranathan T., Howard G. et al. Global stroke statistics // Int. J. Stroke. — 2017. — Vol. 12 (1). — P. 13 — 32. Epub 2016 Oct 28.
12. Walker M. F., Hoffmann T. C., Brady M. C. et al. Improving the development, monitoring and reporting of stroke rehabilitation research: Consensus-based core recommendations from the Stroke Recovery and Rehabilitation Roundtable // Int. J. Stroke. — 2017. — Vol. 12 (5). — P. 472 — 479. doi: 10.1177/1747493017711815.
Інше: Стаття надійшла до редакції 17 липня 2017 р.
Мєдвєдкова Світлана Олександрівна, к. мед. н., доцент кафедри нервових хвороб
Е-mail: s.medvedkova@gmail.com
|
Прогнозирование функционального исхода раннего восстановительного периода мозгового полушарного ишемического инсульта по уровню нейронспецифической энолазы в сыворотке кровиС. А. МедведковаЗапорожский государственный медицинский университет |
|---|
Материалы и методы. Проведено комплексное клинико-инструментально-лабораторное обследование 72 больных (средний возраст — (57,4 ± 1,2) года) в ранний восстановительный период МПИИ с использованием шкалы NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale), индекса Бартел, модифицированной шкалы Рэнкина (МШР) на 10, 30, 90 и 180-е сутки заболевания, а также компьютерной томографии головного мозга. Уровень НСЭ в сыворотке крови определяли на 10-е сутки заболевания. Для разработки критериев прогнозирования использовали ROC-анализ.
Результаты. Установлено, что больные МПИИ, у которых оценка по МШР на 180-е сутки заболевания составляла ≥ 3 балла, имели более высокий уровень НСЭ в сыворотке по сравнению с пациентами со оценкой по МШР < 3 балла (3,54 [2,29; 4, 44] мкг/л против 1,56 [0,59; 2,58] мкг/л, р < 0,05). Уровень НСЭ > 1,4 мкг/л на 10-е сутки МПИИ является предиктором значения ≥ 3 балла по МШР на 180-е сутки заболевания (чувствительность — 90,0 %, специфичность — 45,2 %).
Выводы. Содержание в сыворотке крови нейронспецифической энолазы на 10-е сутки МПИИ является более информативным для прогнозирования уровня инвалидизации по модифицированной шкале Рэнкина на 180-е сутки заболевания (AUC = 0,74), чем уровня функциональной независимости по индексу Бартел (AUC = 0,64, р < 0, 05).
Ключевые слова: полушарный ишемический инсульт, нейронспецифическая энолаза, прогноз.
Список литературы:
1. Міщенко Т. С. Епідеміологія захворювань нервової системи в Україні // Укр. вісн. психоневрол. — 2015. — Т. 23, вип. 3 (84). — С. 151—152.
2. Мищенко Т. С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине // Укр. вісн. психоневрол. — 2017. — Т. 25, вип. 1 (90). — С. 22 — 24.
3. Fardoun H. M., Mashat A. S. Technologies solutions schemes for patients’ rehabilitation. methodologies, models and algorithms // Methods Inf Med. — 2017. — Vol. 56 (2). — P. 83 — 87. doi: 10.3414/ME17-14-0002. Epub 2017 Feb 28.
4. Huang S. W., Chi W. C., Chang K. H. et al. World health organization disability assessment schedule 2.0 as an objective assessment tool for predicting return to work after a stroke // Disabil Rehabil. — 2017. — P. 1 — 6. doi: 10.1080/09638288.2017.1342280.
5. Li H. T., Huang J. J., Pan C. W. et al. Inertial sensing based assessment methods to quantify the effectiveness of post-stroke rehabilitation // 2015. — Vol. 15 (7). — P. 16196 — 16209. Epub 2015 Jul 6.
6. Li W. A., Geng X., Ding Y. Stroke is a global epidemic: new developments in clinical and translational cerebrovascular diseases research // Neurol. Res. — 2017. — Vol. 39 (6). — P. 475 — 476. doi: 10.1080/01616412.2017.1330307.
7. Lu K., Xu X., Cui S. et al. Serum neuron specific enolase level as a predictor of prognosis in acute ischemic strokepatients after intravenous thrombolysis // J. Neurol. Sci. — 2015. — Vol. 359 (1 — 2). — P. 202 — 206. doi: 10.1016/j.jns.2015.10.034. Epub 2015 Oct 21.
8. Mendis S., Norrving B., Davis S. World Health Organization working with the World Stroke Organization / Civil Society in the combat of stroke // Stroke. — 2014. — Vol. 45 (10). — e206 — 7. Epub 2014 Sep 2.
9. Mendis S., Davis S., Norrving B. Organizational update: the world health organization global status report on noncommunicable diseases 2014. — one more landmark step in the combat against stroke and vascular disease // Stroke. — 2015. — Vol. 46 (5). — e121 — 2. Epub 2015 Apr 14.
10. Stinear C. M., Byblow W. D., Ackerley S. J. et al. Predicting recovery potential for individual stroke patients increases rehabilitation efficiency // Stroke. — 2017. — Vol. 48 (4). — P. 1011 — 1019. doi: 10.1161/STROKEAHA.116.015790. Epub 2017 Mar 9.
11. Thrift A. G., Thayabaranathan T., Howard G. et al. Global stroke statistics // Int. J. Stroke. — 2017. — Vol. 12 (1). — P. 13 — 32. Epub 2016 Oct 28.
12. Walker M. F., Hoffmann T. C., Brady M. C. et al. Improving the development, monitoring and reporting of stroke rehabilitation research: Consensus-based core recommendations from the Stroke Recovery and Rehabilitation Roundtable // Int. J. Stroke. — 2017. — Vol. 12 (5). — P. 472 — 479. doi: 10.1177/1747493017711815.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
3. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Коморбідність мозкового інсульту за результатами прагматичного спостереження у м. КиєвіМ. М. Прокопів 1, С. В. Рогоза 1, Л. М. Трепет 2, Л. О. Вакуленко 2, С. Р. Пелешок 3, Ю. Д. Карнаух 4, Г. М. Літовальцева 4, М. Л. Царюк 51 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Проведено обстеження 1575 хворих з гострим мозковим інсультом (з них 42,6 % чоловіків) віком від 26 до 100 років (середній вік — (70,5 ± 10,7) року), які були госпіталізовані в період з 1 червня до 31 грудня 2016 р. до неврологічних відділень м. Києва. Коморбідність вивчали із використанням індексу коморбідності Чарлсон.
Результати. Встановлено, що у 1102 (71,5 %) обстежених пацієнтів інсульт виник вперше. Переважали пацієнти віком 60 років і старші (84,1 %). Коморбідну патологію виявлено у 97,7 % пацієнтів. Діапазон значень за індексом Чарлсон — від 1 до 8 балів. Пацієнти з мозковим інсультом, який виник уперше, мали нижче значення індексу Чарлсон (у середньому — (3,5 ± 1,5) бала) порівняно з пацієнтами, котрі перенесли повторний мозковий інсульт ((3,8 ± 1,4) бала, р < 0,01). Значущо вищі значення індексу Чарлсон мали хворі з ішемічним інсультом порівняно з хворими з геморагічним інсультом (р = 0,012). Групи хворих із високим і низьким рівнем коморбідності за індексом Чарлсон статистично значущо відрізнялися за оцінкою за шкалою ком Глазго (p < 0,01), тяжкістю неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale) (p < 0,01) і тривалістю лікування в умовах неврологічного стаціонару (р = 0,38). Лише 49 % хворих із оцінкою за індексом Чарлсон ≥ 2 бали мали сприятливий наслідок за модифікованою шкалою Ренкіна в гострий період інсульту порівняно із 83 % пацієнтів, у яких індекс Чарлсон становив ≤ 1 бал (р < 0,01). Ризик летального наслідку в гострий період інсульту був пов’язаний з рівнем коморбідності за індексом Чарлсон (р < 0,01).
Висновки. Коморбідність, оцінена за індексом Чарлсон, пов’язана з тяжким перебігом та несприятливими наслідками гострого періоду мозкового інсульту. З огляду на велику поширеність серцевої патології у хворих з мозковим інсультом, більшу увагу слід приділяти профілактичним заходам, зокрема лікуванню первинного ураження серцево-судинної системи, та просвітницькій роботі серед населення.
Ключові слова: ішемічний інсульт, геморагічний інсульт, епідеміологія, коморбідність, індекс коморбідності Чарлсон, чинники ризику, наслідки.
Список літератури:
1. Глушко А. В., Литвиненко Н. В. Клініко-параклінічні особливості перебігу геморагічного інсульту при приєднанні супутньої патології у мешканців міста Полтави // Міжнар. неврол. журн. — 2016. — № . 3. — С. 141 — 141.
2. Прокопів М. М. Аналіз роботи неврологічної служби дорослої мережі м. Києва за 2016 р. // Укр. неврол. журн. — 2017. — № 1. — С. 82 — 86.
3. Ревенько І. Л. Епідеміологія інсульту в Україні // Запорож. мед. журн. — 2010. — Т. 12, № 3. — С. 42 — 47.
4. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Геморагічний інсульт (Внутрішньомозкова гематома, аневризмальний субарахноїдальний крововилив)». Додаток до Наказу Міністерства охорони здоров’я України 17.04.2014 № 275 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при геморагічному інсульті» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dec.gov.ua/mtd /reestr.html
5. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги. Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація) // Наказ Міністерства охорони здоров’я України 03.08.2012 № 602 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.
6. Філіпець О. О. Кореляційні співвідношення індексу оцінки соматичної патології з тяжкістю перебігу найгострішого періоду мозкового інсульту // Буковин. мед. вісн. — 2012. — Т. 16, № 3 (63), Ч. 1. — С. 113 — 117.
7. Bar B., Hemphill J. H. Charlson Comorbidity Index adjustment in intracerebral hemorrhage // Stroke. — 2011. — Vol. 42. — P. 2944 — 2946.
8. Bushnell C. D., Lee J., Duncan P. W., Newby L. K. et al. Impact of comorbidities on ischemic stroke outcomes in women // Stroke. — 2008. — Vol. 39 (7). — P. 2138 — 2140.
9. Charlson M. E., Pompei P., Ales K. L., MacKenzie C. R. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation // J. Chronic Dis. — 1987. — Vol. 40. — P. 373 — 383.
10. Denti L., Artoni A., Casella M., Giambanco F. et al. Validity of the modified Charlson Comorbidity Index as predictor of short-term outcome in older stroke patients // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2015. — Vol. 24 (2). — P. 330 — 336.
11. Falsetti L., Viticchi G., Tarquinio N. et al. Charlson comorbidity index as a predictor of in-hospital death in acute ischemic stroke among very old patients: a single-cohort perspective study // Neurol. Sci. — 2016. — Vol. 37 (9). — P. 1443 — 1448.
12. Goldstein L. B., Samsa G. P., Matchar D. B., Horner R. D. Charlson index comorbidity adjustment for ischemic stroke outcome studies // Stroke. — 2004. — Vol. 35. — P. 1941 — 1945.
13. Hankey G. J., Anderson N. E., Ting R. et al. Rates and predictors of risk of stroke and its subtypes in diabetes: a prospective observational study // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2013. — Vol. 84. — P. 281 — 287.
14. Häusler K. G., Laufs U., Endres M. Neurological aspects of chronic heart failure // Nervenarzt. — 2011. — Bd. 82 (6). — S. 733 — 742.
15. Kraemer H. S. Statistical issues in assessing comorbidity // Stat. Med. — 1995. — Vol. 14. — P. 721 — 723.
16. Navi B. B., Reiner A. S., Kamel H. et al. Association between incident cancer and subsequent stroke // Ann. Neurol. — 2015. — Vol. 77 (2). — P. 291 — 300.
17. Rankin J. Cerebral vascular accidents in patients over the age of 60: II. Prognosis // Scottish Med. J. — 1957. — Vol. 2. — P. 200 — 213.
18. Rogers L. R. Cerebrovascular complications in patients with cancer // Semin. Neurol. — 2010. — Vol. 30 (3). — P. 311 — 319.
19. Tun N. N., Arunagirinathan G., Munshi S. K., Pappachan J. M. Diabetes mellitus and stroke: A clinical update // World J. Diabetes. — 2017. — Vol. 8 (6). — P. 235 — 248.
Інше: Стаття надійшла до редакції 31 липня 2017 р.
Прокопів Марія Мирославівна, к. мед. н., доцент кафедри неврології
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13
E-mail: prokopivmm@gmail.com
|
Коморбидность мозгового инсульта по результатам прагматического наблюдения в г. КиевеМ. М. Прокопив 1, С. В. Рогоза 1, Л. Н. Трепет 2, Л. А. Вакуленко 2, |
|---|
Материалы и методы. Обследованы 1575 пациентов с острым мозговым инсультом (з них 42,6 % мужчин) в возрасте от 26 до 100 лет (средний возраст — (70,5 ± 10,7) года), которые были госпитализированы в период с 1 июня по 31 декабря 2016 г. в неврологические отделения г. Киева. Коморбидность изучали с использованием индекса Чарлсон.
Результаты. Установлено, что у 1102 (71,5 %) обследованных пациентов инсульт развился впервые. Возраст большинства пациентов составил 60 лет и старше (84,1 %). Коморбидная патология имела место у 97,7 % пациентов. Диапазон значений индекса Чарлсон — от 1 до 8 баллов. У пациентов с мозговым инсультом, возникшим впервые, значения индекса Чарлсон были значимо ниже (в среднем — (3,5 ± 1,5) балла) по сравнению с пациентами, перенесшими повторный мозговой инсульт ((3,8 ± 1,4) балла, р < 0,01). Значимо более высокие значения индекса Чарлсон были у пациентов с ишемическим инсультом по сравнению с пациентами с геморрагическим инсультом (р = 0,012). Группы пациентов с высоким и низким уровнями коморбидности статистически значимо отличались по оценке по шкале ком Глазго (p < 0,01), тяжести неврологического дефицита по шкале NIHSS (National Institute of Health Stroke Scale) (p < 0,01) и длительности лечения в условиях неврологического стационара (р = 0,38). Лишь у 49 % пациентов с индексом Чарлсон ≥ 2 балла отмечен благоприятный функциональный исход в острый период инсульта по сравнению с 83 % пациентов, у которых величина индекса Чарлсон составила ≤ 1 балл (р < 0,01). Риск летального исхода в острый период инсульта был связан с уровнем коморбидности по индексу Чарлсон (р < 0,01).
Выводы. Коморбидность, оцененная по индексу Чарлсон, связана с тяжелым течением и неблагоприятным исходом в острый период мозгового инсульта. Учитывая высокую распространенность сердечной патологии у больных с мозговым инсультом, следует уделять больше внимания профилактическим мерам, в частности лечению первичного поражения сердечно-сосудистой системы, и просветительной работе среди населения.
Ключевые слова: ишемический инсульт, геморрагический инсульт, эпидемиология, коморбидность, индекс коморбидности Чарлсон, факторы риска, исходы.
Список литературы:
1. Глушко А. В., Литвиненко Н. В. Клініко-параклінічні особливості перебігу геморагічного інсульту при приєднанні супутньої патології у мешканців міста Полтави // Міжнар. неврол. журн. — 2016. — № . 3. — С. 141 — 141.
2. Прокопів М. М. Аналіз роботи неврологічної служби дорослої мережі м. Києва за 2016 р. // Укр. неврол. журн. — 2017. — № 1. — С. 82 — 86.
3. Ревенько І. Л. Епідеміологія інсульту в Україні // Запорож. мед. журн. — 2010. — Т. 12, № 3. — С. 42 — 47.
4. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Геморагічний інсульт (Внутрішньомозкова гематома, аневризмальний субарахноїдальний крововилив)». Додаток до Наказу Міністерства охорони здоров’я України 17.04.2014 № 275 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при геморагічному інсульті» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dec.gov.ua/mtd /reestr.html
5. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги. Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація) // Наказ Міністерства охорони здоров’я України 03.08.2012 № 602 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті» [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.
6. Філіпець О. О. Кореляційні співвідношення індексу оцінки соматичної патології з тяжкістю перебігу найгострішого періоду мозкового інсульту // Буковин. мед. вісн. — 2012. — Т. 16, № 3 (63), Ч. 1. — С. 113 — 117.
7. Bar B., Hemphill J. H. Charlson Comorbidity Index adjustment in intracerebral hemorrhage // Stroke. — 2011. — Vol. 42. — P. 2944 — 2946.
8. Bushnell C. D., Lee J., Duncan P. W., Newby L. K. et al. Impact of comorbidities on ischemic stroke outcomes in women // Stroke. — 2008. — Vol. 39 (7). — P. 2138 — 2140.
9. Charlson M. E., Pompei P., Ales K. L., MacKenzie C. R. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation // J. Chronic Dis. — 1987. — Vol. 40. — P. 373 — 383.
10. Denti L., Artoni A., Casella M., Giambanco F. et al. Validity of the modified Charlson Comorbidity Index as predictor of short-term outcome in older stroke patients // J. Stroke Cerebrovasc. Dis. — 2015. — Vol. 24 (2). — P. 330 — 336.
11. Falsetti L., Viticchi G., Tarquinio N. et al. Charlson comorbidity index as a predictor of in-hospital death in acute ischemic stroke among very old patients: a single-cohort perspective study // Neurol. Sci. — 2016. — Vol. 37 (9). — P. 1443 — 1448.
12. Goldstein L. B., Samsa G. P., Matchar D. B., Horner R. D. Charlson index comorbidity adjustment for ischemic stroke outcome studies // Stroke. — 2004. — Vol. 35. — P. 1941 — 1945.
13. Hankey G. J., Anderson N. E., Ting R. et al. Rates and predictors of risk of stroke and its subtypes in diabetes: a prospective observational study // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2013. — Vol. 84. — P. 281 — 287.
14. Häusler K. G., Laufs U., Endres M. Neurological aspects of chronic heart failure // Nervenarzt. — 2011. — Bd. 82 (6). — S. 733 — 742.
15. Kraemer H. S. Statistical issues in assessing comorbidity // Stat. Med. — 1995. — Vol. 14. — P. 721 — 723.
16. Navi B. B., Reiner A. S., Kamel H. et al. Association between incident cancer and subsequent stroke // Ann. Neurol. — 2015. — Vol. 77 (2). — P. 291 — 300.
17. Rankin J. Cerebral vascular accidents in patients over the age of 60: II. Prognosis // Scottish Med. J. — 1957. — Vol. 2. — P. 200 — 213.
18. Rogers L. R. Cerebrovascular complications in patients with cancer // Semin. Neurol. — 2010. — Vol. 30 (3). — P. 311 — 319.
19. Tun N. N., Arunagirinathan G., Munshi S. K., Pappachan J. M. Diabetes mellitus and stroke: A clinical update // World J. Diabetes. — 2017. — Vol. 8 (6). — P. 235 — 248.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
4. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Прогностична оцінка розвитку когнітивних та емоційних порушень у хворих на розсіяний склероз залежно від локалізації вогнищ демієлінізації в головному мозкуО. А. Мяловицька, Ю. В. ХижнякНаціональний медичний університет імені О. О. Богомольця |
|---|
Матеріали і методи. У дослідження було залучено хворих на РС з когнітивними розладами (n = 87), симптомом втоми (n = 92) та депресією (n = 79). Усім пацієнтам проводили магнітно-резонансне дослідження головного мозку на МР-томографі з індукцією магнітного поля 1,5 Тл. Визначення когнітивного дефіциту здійснювали за допомогою Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій (MoCA). Для виявлення втоми використовували шкалу тяжкості втоми (Fatigue Severity Scale (FSS)). Депресію визначали за допомогою шкали депресії Бека. Обробку результатів проводили за допомогою методів описової статистики; для оцінки статистичної значущості показників використовували параметричні (t-критерій Стьюдента) та непараметричні (Т-критерій Вілкоксона) критерії. Для виявлення прогностичного значення отриманих даних обчислювали відношення шансів (ВШ).
Результати. Наявність атрофії мозолистого тіла статистично значущо підвищувала ризик розвитку когнітивних порушень у хворих на РС (ВШ 26 (3,40 — 198,9), р = 0,0001). Прогностична оцінка розвитку симптому втоми статистично значущо залежала від наявності атрофії мозолистого тіла (ВШ 2,82 (0,98 — 8,11), р = 0,047), вогнищ у тім’яних частках (ВШ 2,46 (1,02 — 5,9), р = 0,041) і зливних вогнищ (ВШ 2,58 (0,96 — 6,97), р = 0,05), розвитку депресії — від наявності атрофії мозолистого тіла (ВШ 2,81 (1,15 — 6,86), р = 0,021), вогнищ у скроневих частках (ВШ 5,22 (2,29 — 11,89), р = 0,001) та зливних вогнищ (ВШ 3,45 (1,42 — 8,41), р = 0,005).
Висновки. Локалізація вогнищ у головному мозку має прогностичну цінність щодо розвитку когнітивних та емоційних симптомів у хворих на РС.
Ключові слова: розсіяний склероз, когнітивні розлади, втома, депресія, магнітно-резонансна томографія.
Список літератури:
1. Кирилюк С. Я. Клініко-патогенетичні особливості розсіяного склерозу: Дис...канд. мед. наук: 14.01.15. — К., 2016. — 203 с.
2. Копчак О. О. Механізми виникнення та прояви втоми у хворих на розсіяний склероз, методи діагностики та лікування: Дис. …канд. мед. наук: 14.01.14. — К., 2005. — 167 с.
3. Мяловицька О. А. Клініко-нейропсихологічна, магнітно-резонансно-томографічна характеристика розсіяного склерозу, система його діагностики та лікування.: Дис. …д-ра мед. наук: 14.01.15. — К., 2005. — 295 с.
4. Соколова Л. И., Сепиханова М. М. Сравнительный анализ когнитивных расстройств и МРТ-картины при рассеянном склерозе у пациентов разных возрастных групп // Укр. неврол. журн. — 2013. — № 2. — С. 45 — 49.
5. Шмидт Т. Е., Яхно Н. Н. Рассеянный склероз: Рук-во для врачей. — 3-е изд. — М.: МЕДпресс-информ, 2012. — 271 с.
6. Feinstein A., Roy P., Lobaugh N. et al. Structural brain abnormalities in multiple sclerosis patients with major depression // Neurol. — 2004. — Vol. 62. — P. 90 — 224.
7. Gold S. M., O’Connor M. F., Gill R et al. Detection of altered hippocampal morphology in multiple sclerosis-associated depression using automated surface mesh modeling // Hum. Brain Mapp. — 2014. — Vol. 35. — P. 30 — 37.
8. Guenter W., Jabłońska J., Bieliński M. Neuroimaging and genetic correlates of cognitive dysfunction in multiple sclerosis // Psychiatr. Pol. — 2015. — Vol. 49 (5). — P. 897 — 910.
9. Henry J. D., Phillips L. H. Beatty W. W. et al. Evidence for deficits in facial affect recognition and theory of mind in multiple sclerosis // J. Int. Neuropsychol. Soc. — 2009. — Vol. 15. — P. 1 — 9.
10. Jongen P. J., Ter Horst A. T., Brands A. M. Cognitive impairment in multiple sclerosis // Minerva Med. — 2012. — Vol. 103. — Р. 73 — 96.
11. Krupp L. B., Serafin D. J., Christodoulou C. Multiple sclerosis-associated fatigue // Exp. Rev. Neurother. — 2010. — N 10. — P. 1437 — 1447.
12. Nabavi S. N., Sangelaji B. Cognitive dysfunction in multiple sclerosis: Usually forgotten in the clinical assessment of MS patients // J. Res. Med. Sci. — 2015. — Vol. 20 (5). — P. 533 — 534.
13. Sabanagic-Hajric S., Suljic E., Sulejmanpasic-Arslanagic G. Depression during multiple sclerosis relapse: relation to disability and relapse severity // Med. Glas (Zenica). — 2016. — Vol. 13 (1). — Р. 4 — 49.
14. Zellini F., Niepel G., Tench C. R., Constantinescu C. S. Hypothalamic involment assessed by T1 relaxation time in patients with relapsing-remiting multiple sclerosis // Mult. Scler. — 2009. — Vol. 65. — Р. 15 — 19.
15. Zipoli V., Goretti B., Hakiki B. et al. Cognitive impairment predicts conversion to multiple sclerosis in clinically isolated syndromes // Mult. Scler. — 2010. — Vol. 16 (1). — Р. 62 — 67.
Інше: Стаття надійшла до редакції 27 серпня 2017 р.
Мяловицька Олена Анатоліївна, д. мед. н., професор кафедри
01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 13. Тел. (44) 249-78-42
|
Прогностическая оценка развития когнитивных и эмоциональных нарушений у больных рассеянным склерозом в зависимости от локализации очагов демиелинизации в головном мозгеЕ. А. Мяловицкая, Ю. В. ХижнякНациональный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. В исследование были включены больные РС с когнитивными расстройствами (n = 87), симптомом усталости (n = 92) и депрессией (n = 79). Всем больным проводили магнитно-резонансное исследование головного мозга на МР-томографе с индукцией магнитного поля 1,5 Тл. Определение когнитивного дефицита осуществляли с помощью Монреальской шкалы оценки когнитивных функций (MoCA). Для выявления усталости использовали шкалу тяжести усталости (Fatigue Severity Scale (FSS)). Депрессию определяли с помощью шкалы депрессии Бека. Обработку результатов проводили с помощью методов описательной статистики; для оценки статистической значимости показателей использовали параметрические (t-критерий Стьюдента) и непараметрические (Т-критерий Вилкоксона) критерии. Для установления прогностического значения полученных данных определяли показатель отношения шансов (ОШ).
Результаты. Наличие атрофии мозолистого тела статистически значимо повышало риск развития когнитивных нарушений у больных с РС (OШ 26 (3,40 — 198,9), р = 0,0001). Прогностическая оценка развития симптома усталости статистически значимо зависела от наличия атрофии мозолистого тела (OШ 2,82 (0,98 — 8,11), р = 0,047), очагов в теменных долях (OШ 2,46 (1,02 — 5,9), р = 0,041) и сливных очагов (OШ 2,58 (0,96 — 6,97), р = 0,05), развития депрессии — от наличия атрофии мозолистого тела (OШ 2,81 (1,15 — 6,86), р = 0,021), очагов в височных долях (OШ 5,22 (2,29 — 11,89), р = 0,001) и сливных очагов (OШ 3,45 (1,42 — 8,41), р = 0,005).
Выводы. Локализация очагов в головном мозге имеет прогностическую ценность относительно развития когнитивных и эмоциональных симптомов у больных РС.
Ключевые слова: рассеянный склероз, когнитивные расстройства, усталость, депрессия, магнитно-резонансная томография.
Список литературы:
1. Кирилюк С. Я. Клініко-патогенетичні особливості розсіяного склерозу: Дис...канд. мед. наук: 14.01.15. — К., 2016. — 203 с.
2. Копчак О. О. Механізми виникнення та прояви втоми у хворих на розсіяний склероз, методи діагностики та лікування: Дис. …канд. мед. наук: 14.01.14. — К., 2005. — 167 с.
3. Мяловицька О. А. Клініко-нейропсихологічна, магнітно-резонансно-томографічна характеристика розсіяного склерозу, система його діагностики та лікування.: Дис. …д-ра мед. наук: 14.01.15. — К., 2005. — 295 с.
4. Соколова Л. И., Сепиханова М. М. Сравнительный анализ когнитивных расстройств и МРТ-картины при рассеянном склерозе у пациентов разных возрастных групп // Укр. неврол. журн. — 2013. — № 2. — С. 45 — 49.
5. Шмидт Т. Е., Яхно Н. Н. Рассеянный склероз: Рук-во для врачей. — 3-е изд. — М.: МЕДпресс-информ, 2012. — 271 с.
6. Feinstein A., Roy P., Lobaugh N. et al. Structural brain abnormalities in multiple sclerosis patients with major depression // Neurol. — 2004. — Vol. 62. — P. 90 — 224.
7. Gold S. M., O’Connor M. F., Gill R et al. Detection of altered hippocampal morphology in multiple sclerosis-associated depression using automated surface mesh modeling // Hum. Brain Mapp. — 2014. — Vol. 35. — P. 30 — 37.
8. Guenter W., Jabłońska J., Bieliński M. Neuroimaging and genetic correlates of cognitive dysfunction in multiple sclerosis // Psychiatr. Pol. — 2015. — Vol. 49 (5). — P. 897 — 910.
9. Henry J. D., Phillips L. H. Beatty W. W. et al. Evidence for deficits in facial affect recognition and theory of mind in multiple sclerosis // J. Int. Neuropsychol. Soc. — 2009. — Vol. 15. — P. 1 — 9.
10. Jongen P. J., Ter Horst A. T., Brands A. M. Cognitive impairment in multiple sclerosis // Minerva Med. — 2012. — Vol. 103. — Р. 73 — 96.
11. Krupp L. B., Serafin D. J., Christodoulou C. Multiple sclerosis-associated fatigue // Exp. Rev. Neurother. — 2010. — N 10. — P. 1437 — 1447.
12. Nabavi S. N., Sangelaji B. Cognitive dysfunction in multiple sclerosis: Usually forgotten in the clinical assessment of MS patients // J. Res. Med. Sci. — 2015. — Vol. 20 (5). — P. 533 — 534.
13. Sabanagic-Hajric S., Suljic E., Sulejmanpasic-Arslanagic G. Depression during multiple sclerosis relapse: relation to disability and relapse severity // Med. Glas (Zenica). — 2016. — Vol. 13 (1). — Р. 4 — 49.
14. Zellini F., Niepel G., Tench C. R., Constantinescu C. S. Hypothalamic involment assessed by T1 relaxation time in patients with relapsing-remiting multiple sclerosis // Mult. Scler. — 2009. — Vol. 65. — Р. 15 — 19.
15. Zipoli V., Goretti B., Hakiki B. et al. Cognitive impairment predicts conversion to multiple sclerosis in clinically isolated syndromes // Mult. Scler. — 2010. — Vol. 16 (1). — Р. 62 — 67.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
5. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Вплив комплексної терапії з використанням мікрополяризації на електроенцефалографічні показники у дітей, хворих на симптоматичну епілепсіюК. В. ЯценкоІнститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Обстежено та комплексно проліковано 29 хворих віком від 2 до 12 років з різними формами епілепсії. До групи порівняння, в якій було застосовано базисні лікувально-реабілітаційні заходи, залучено 14 дітей, до основної групи, в якій додатково проводили курс транскраніальної мікрополяризації, — 15. Транскраніальну мікрополяризацію виконували згідно з розробленими індивідуальними схемами лікування. За допомогою електроенцефалографії оцінювали показники біоелектричної активності головного мозку до початку лікування та через 3 міс після закінчення терапевтичного курсу.
Результати. Аналіз електроенцефалограм хворих дітей обох груп до лікування свідчив про наявність змін епілептичного типу (повільні множинні спайки, гострі хвилі, піки та епілептиформні комплекси). Після закінчення курсу транскраніальної мікрополяризації відзначено виражене поліпшення електроенцефалографічної картини (зменшення вираженості епілептиформних змін, збільшення частоти та амплітуди α- і β-ритмів, зменшення амплітуди та частоти δ- і θ-ритмів).
Висновки. Отримані дані свідчать про те, що використання методу мікрополяризації додатково до комплексного лікування хворих на епілепсію сприяє поліпшенню електроенцефалографічної картини і, відповідно, позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання.
Ключові слова: епілепсія, електроенцефалографія, мікрополяризація.
Список літератури:
1. Жирмунская Е. А., Лосев В. С. Система описания и классификация энцефалограмм человека. — М.: Наука. — 1994. — 80 с.
2. Новинская Н. Л., Горбачевская Е. В. Сопоставление клинических, энцефалографических показателей у детей с различными видами интеллектуальной недостаточности // Неврология и психиатрия. — 1980. — № 7. — С. 17 — 23.
3. Abdullahi A. T., Adamu L. H. Neuronal network models of epileptogenesis // Neurosciences (Riyadh). — 2017. — Vol. 22 (2). — P. 85 — 93. doi: 10.17712/nsj.2017.2.20160455.
4. Akimova I. M., Novikova T. A. Ultrastructural changes in the cerebral cortex after transcranial micropolarization // Bull. Exp. Biol. Med. — 1978. — Vol. 86 (6). — P. 1669 — 1672.
5. Berg A. T., Scheffer I. E. New concepts in classification of the epilepsies: entering 21st century // Epilepsia. — 2011. — Vol. 52 (6). — P. 1058 — 1062.
6. Chang W. P., Lu H. C., Shyu B. C. Treatment with direct-current stimulation against cingulate seizure-like activity induced by 4-aminopyridine and bicuculline in an in vitro mouse model // Exp. Neurol. — 2015. — Vol. 265. — P. 180 — 192.
7. Erskine L., Stewart R., McCaio C. D. Electric field-directed growth and branching of cultured frog nerves: effects of aminoglycosides and polycations // J. Neurobiol. — 1995. — Vol. 26 (4). — P. 523 — 536.
8. Fisher R. S., Boas W. V., Blume W. T. et al. Epileptic seizures and epilepsy: Definition proposed by the International League Against Epilepsy (ILAE) and the International Bureau for Epilepsy (IBE) // Epilepsia. — 2005. — Vol. 46 (4). — P. 470 — 472.
9. Hameed M. Q., Dhamne S. C., Gersner R. et al. Transcranial magnetic and direct current stimulation in children // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2017. — Vol. 17 (2). — P. 11 — 26.
10. Islam N., Aftabuddin M., Moriwaki A. et al. Increase in the calcium level following anodal polarization in the rat brain // Brain Res. — 1995. — Vol. 684 (2). — P. 206 — 208.
11. Jiruska P., Alvarado-Rojas C., Schevon C. A. et al. Update on the mechanisms and roles of high-frequency oscillations in seizures and epileptic disorders // Epilepsia. — 2017. — N 6. [Epub ahead of print]. doi: 10.1111/epi.13830.
12. Karpova M. N., Karganov M.Yu., Klishina N.Yu. et al. Contribution of protein synthesis to mechanisms of antiepileptic system activity in kindling // Bull. Exp. Biol. Med. — 2002. — Vol. 133 (6). — P. 544 — 547.
13. Moliadze V., Andreas S., Lyzhko E. et al. Ten minutes of 1 mA transcranial direct current stimulation was well tolerated by children and adolescents: Self-reports and resting state EEG analysis // Brain Res. Bull. — 2015. — Vol. 119 (Pt A). — P. 25 — 33.
14. Moriwaki A., Hattori Y., Hayashi Y. et al. Repeated application of anodal direct current produces regional dominance in histamine-elicited cyclic AMP accumulation in rabbit cerebral cortex // Acta Med. Okayama. — 1994. — Vol. 48 (6). — P. 323 — 326.
15. Rivera-Urbina G. N., Nitsche M. A., Vicario C. M. et al. Applications of transcranial direct current stimulation in children and pediatrics // Rev. Neurosci. — 2017. — Vol. 28 (2). — P. 173 — 184.
16. The epilepsies: The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care // Pharmacological update of clinical guideline 20. — 2012. — Р. 21 — 28.
17. Vázquez-López A., Sierra-Paredes G., Sierra-Marcuño G. Role of cAMP-dependent protein kinase on acute picrotoxin-induced seizures // Neurochem. Res. — 2005. — Vol. 30 (5). — P. 613 — 618.
18. Vezzani A., Pascente R., Ravizza T. Biomarkers of epileptogenesis: the focus on glia and cognitive dysfunctions // Neurochem. Res. — 2017. — Vol. 42 (7). — P. 2089 — 2098.
Інше: Стаття надійшла до редакції 2 серпня 2017 р.
Яценко Катерина Валентинівна, к. мед. н., невролог, ст. наук. співр. відділу цитології, директор Неврологічної клініки доктора Яценко
E-mail: kateryna.yatsenko@gmail.com
|
Влияние комплексной терапии с использованием микрополяризации на электроэнцефалографические показатели у детей, больных симптоматической эпилепсиейЕ. В. ЯценкоИнститут физиологии имени А. А. Богомольца НАН Украины, Киев |
|---|
Материалы и методы. Обследовано и комплексно пролечено 29 больных в возрасте от 2 до 12 лет с разными формами эпилепсии. В группу сравнения, в которой проводили базисные лечебно-реабилитационные мероприятия, вошли 14 детей, в основную группу, в которой дополнительно проводили курс транскраниальной микрополяризации, — 15. Транскраниальную микрополяризацию выполняли в соответствии с разработанными индивидуальными схемами лечения. С помощью электроэнцефалографии оценивали показатели биоэлектрической активности головного мозга до начала лечения и через 3 мес после окончания курса терапии.
Результаты. Анализ электроэнцефалограмм больных детей обеих групп до лечения свидетельствовал о наличии изменений эпилептического типа (медленные множественные спайки, острые волны, пики и эпилептиформные комплексы). После окончания курса транскраниальной микрополяризации отмечено выраженное улучшение электроэнцефалографической картины (уменьшение выраженности эпилептиформных изменений, увеличение частоты и амплитуды α- и β-ритмов, уменьшение амплитуды и частоты δ- и θ-ритмов.
Выводы. Полученные данные свидетельствуют о том, что использование метода микрополяризации дополнительно к комплексному лечению больных эпилепсией способствует улучшению электроэнцефалографической картины и, соответственно, положительно влияет на клиническое течение заболевания.
Ключевые слова: эпилепсия, электроэнцефалография, микрополяризация.
Список литературы:
1. Жирмунская Е. А., Лосев В. С. Система описания и классификация энцефалограмм человека. — М.: Наука. — 1994. — 80 с.
2. Новинская Н. Л., Горбачевская Е. В. Сопоставление клинических, энцефалографических показателей у детей с различными видами интеллектуальной недостаточности // Неврология и психиатрия. — 1980. — № 7. — С. 17 — 23.
3. Abdullahi A. T., Adamu L. H. Neuronal network models of epileptogenesis // Neurosciences (Riyadh). — 2017. — Vol. 22 (2). — P. 85 — 93. doi: 10.17712/nsj.2017.2.20160455.
4. Akimova I. M., Novikova T. A. Ultrastructural changes in the cerebral cortex after transcranial micropolarization // Bull. Exp. Biol. Med. — 1978. — Vol. 86 (6). — P. 1669 — 1672.
5. Berg A. T., Scheffer I. E. New concepts in classification of the epilepsies: entering 21st century // Epilepsia. — 2011. — Vol. 52 (6). — P. 1058 — 1062.
6. Chang W. P., Lu H. C., Shyu B. C. Treatment with direct-current stimulation against cingulate seizure-like activity induced by 4-aminopyridine and bicuculline in an in vitro mouse model // Exp. Neurol. — 2015. — Vol. 265. — P. 180 — 192.
7. Erskine L., Stewart R., McCaio C. D. Electric field-directed growth and branching of cultured frog nerves: effects of aminoglycosides and polycations // J. Neurobiol. — 1995. — Vol. 26 (4). — P. 523 — 536.
8. Fisher R. S., Boas W. V., Blume W. T. et al. Epileptic seizures and epilepsy: Definition proposed by the International League Against Epilepsy (ILAE) and the International Bureau for Epilepsy (IBE) // Epilepsia. — 2005. — Vol. 46 (4). — P. 470 — 472.
9. Hameed M. Q., Dhamne S. C., Gersner R. et al. Transcranial magnetic and direct current stimulation in children // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2017. — Vol. 17 (2). — P. 11 — 26.
10. Islam N., Aftabuddin M., Moriwaki A. et al. Increase in the calcium level following anodal polarization in the rat brain // Brain Res. — 1995. — Vol. 684 (2). — P. 206 — 208.
11. Jiruska P., Alvarado-Rojas C., Schevon C. A. et al. Update on the mechanisms and roles of high-frequency oscillations in seizures and epileptic disorders // Epilepsia. — 2017. — N 6. [Epub ahead of print]. doi: 10.1111/epi.13830.
12. Karpova M. N., Karganov M.Yu., Klishina N.Yu. et al. Contribution of protein synthesis to mechanisms of antiepileptic system activity in kindling // Bull. Exp. Biol. Med. — 2002. — Vol. 133 (6). — P. 544 — 547.
13. Moliadze V., Andreas S., Lyzhko E. et al. Ten minutes of 1 mA transcranial direct current stimulation was well tolerated by children and adolescents: Self-reports and resting state EEG analysis // Brain Res. Bull. — 2015. — Vol. 119 (Pt A). — P. 25 — 33.
14. Moriwaki A., Hattori Y., Hayashi Y. et al. Repeated application of anodal direct current produces regional dominance in histamine-elicited cyclic AMP accumulation in rabbit cerebral cortex // Acta Med. Okayama. — 1994. — Vol. 48 (6). — P. 323 — 326.
15. Rivera-Urbina G. N., Nitsche M. A., Vicario C. M. et al. Applications of transcranial direct current stimulation in children and pediatrics // Rev. Neurosci. — 2017. — Vol. 28 (2). — P. 173 — 184.
16. The epilepsies: The diagnosis and management of the epilepsies in adults and children in primary and secondary care // Pharmacological update of clinical guideline 20. — 2012. — Р. 21 — 28.
17. Vázquez-López A., Sierra-Paredes G., Sierra-Marcuño G. Role of cAMP-dependent protein kinase on acute picrotoxin-induced seizures // Neurochem. Res. — 2005. — Vol. 30 (5). — P. 613 — 618.
18. Vezzani A., Pascente R., Ravizza T. Biomarkers of epileptogenesis: the focus on glia and cognitive dysfunctions // Neurochem. Res. — 2017. — Vol. 42 (7). — P. 2089 — 2098.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
6. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Порівняльний аналіз динаміки рівня рухової функції паретичної кінцівки щура на тлі травми спинного мозку та відновних нейроінженерних втручаньВ. І. Цимбалюк 1, 2, В. В. Медведєв 2, Ю. Ю. Сенчик 3, Н. Г. Драгунцова 11 ДУ «Інститут нейрохірургії імені акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ |
|---|
Матеріали і методи. Як первинні цифрові дані використано емпіричний матеріал, отриманий у попередніх дослідженнях (В. І. Цимбалюк та співавт., 2016, 2017). Тварини: зрілі (вік — 5,5 міс, маса тіла — 300 г) білі безпородні щури-самці (інбредна лінія, похідна Wistar) та щури-самці лінії Wistar. Експериментальні групи: «ЛПП» — лівобічний половинний перетин (ЛПП) спинного мозку на рівні Т11 (n = 40), «ЛППJUV» — ЛПП у тварини молодого віку (1 міс, n = 32), «ТТНЦ» — ЛПП + негайна гомотопічна ТТНЦ (n = 34), «NG» (NeuroGel) — ЛПП + негайна гомотопічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю (n = 20), «NG + НСК» — ЛПП + негайна гомотопічна імплантація фрагмента макропористого гідрогелю, асоційованого з НСК фетального (Е17) гіпокампа миші (n = 20). Моніторинг показника функції (ПФ) паретичної кінцівки проводили з використанням шкали Вasso — Вeattie — Вresnahan, розрахунок щотижневого приросту ПФ, прискорення приросту, а також статистичний аналіз — із застосуванням програмного пакета Statistica 10.0.
Результати. Максимуми щотижневого приросту ПФ у групах «ЛПП», «ЛППJUV» і «ТТНЦ» відзначали на 1-му та 2-му тижні, у групі «NG» — на 1, 2, 3, 6 і 7-му тижні, у групі «NG+НСК» — на 1, 2, 3, 6, 7, 8 і 12-му тижні, максимуми щотижневого прискорення приросту ПФ — на 1-му («ЛПП», «ТТНЦ»), 1-му і 5-му («ЛППJUV»), 1-му та 6-му («NG + НСК»), 1, 2 і 6-му («NG») тижні спостереження.
Висновки. Враховуючи отримані дані та фазність перебігу спінальної травми, можна припустити, що ТТНЦ обмежує ранні реакції вторинної альтерації, імплантація макропористого гідрогелю більшою мірою стимулює ранні нейропластичні реакції та ремієлінізацію волокон перифокальної зони, трансплантація НСК у комплексі з макропористим гідрогелем, окрім зазначених механізмів, стимулює пластичність нейрональних мереж і ріст нервових волокон крізь зону ураження у проміжний та пізній період травми.
Ключові слова: травма спинного мозку, рухова функція кінцівки, приріст та прискорення приросту рухової функції, трансплантація тканини нюхової цибулини, макропористий гідрогель, нейрогенні стовбурові клітини, динамічний аналіз.
Список літератури:
1. Полищук Н. Е., Слынько Е. И. Патогенез травмы спинного мозга, периодизация травматической болезни спинного мозга. Спинальный шок // Полищук Н. Е., Корж Н. А., Фищенко В. Я. Повреждения позвоночника и спинного мозга (механизмы, клиника, диагностика, лечение). — К.: Книга Плюс, 2001. — С. 42 — 56.
2. Слинько Є. І. Ургентна нейрохірургічна допомога при ускладненій хребетно-спинномозковій травмі в Україні // Укр. нейрохір. журн. — 2005. — № 3. — С. 63 — 74.
3. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Васильєв Р. Г. та ін. Вплив імплантації NeuroGel у поєднанні з ксеногенними стовбуровими клітинами нервового гребня на відновлення рухової функції задніх кінцівок щура після травми спинного мозку // Укр. неврол. журн. — 2017. — № 1. — С. 65 — 71.
4. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Рибачук О. А. та ін. Вплив ксенотрансплантації нейрогенних стовбурових клітин у комплексі з тканинним матриксом NeuroGelTM на відновлення рухової функції спинного мозку щура після експериментальної спінальної травми // Клін. хірургія. — 2017. — № 1. — С. 64 — 66.
5. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Модель пересічення половини поперечника спинного мозку. І. Технічні, патоморфологічні та клініко-експериментальні особливості // Укр. нейрохір. журн. — 2016. — № 2. — C. 18 — 27.
6. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Тривала персистенція біосумісного стороннього тіла у хребтовому каналі за відкритої проникної травми спинного мозку: клініко-експериментальні та патоморфологічні особливості // Клін. хірургія. — 2016. — № 8. — C. 64 — 69.
7. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Клініко-патоморфологічні особливості моделі відкритої проникної травми спинного мозку з тривалою персистенцією стороннього тіла у каналі хребта // Укр. нейрохір. журн. — 2016. — № 4. — C. 16 — 25.
8. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Сенчик Ю. Ю. Ce.re.bellum, або мозочок: монографія. — Вінниця: Нова Книга, 2013. — 272 с.
9. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Сенчик Ю. Ю. та ін. Вплив трансплантації тканини нюхової цибулини на перебіг регенераційного процесу при травмі спинного мозку в експерименті // Укр. неврол. журн. — 2016. — № 3. — С. 59 — 65.
10. Цымбалюк В. И., Медведев В. В. Спинной мозг. Элегия надежды: Монография. — Винница: Нова Книга; 2010. — 944 с.
11. Ahuja C., Fehlings M. Concise review: bridging the gap: novel neuroregenerative and neuroprotective strategies in spinal cord injury // Stem Cells Transl. Med. — 2016. — Vol. 5 (7). — P. 914 — 924.
12. Assunção-Silva R. C., Gomes E. D., Sousa N. et al. Hydrogels and cell based therapies in spinal cord injury regeneration // Stem. Cells Int. — 2015. — 948040.
13. Basso D. M., Beattie M. S., Bresnahan J. C. A sensitive and reliable locomotor rating scale for open field testing in rats // J. Neurotrauma. — 1995. — Vol. 12 (1). — P. 1 — 21.
14. Chamberlain J. D., Meier S., Mader L. et al. Mortality and longevity after a spinal cord injury: systematic review and meta-analysis // Neuroepidemiol. — 2015. — Vol. 44 (3). — P. 182 — 198.
15. Dray C., Rougon G., Debarbieux F. Quantitative analysis by in vivo imaging of the dynamics of vascular and axonal networks in injured mouse spinal cord // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2009. — Vol. 106 (23). — P. 9459 — 9464.
16. Garcia E., Aguilar-Cevallos J., Silva-Garcia R., Ibarra A. Cytokine and growth factor activation in vivo and in vitro after spinal cord injury // Mediators Inflamm. — 2016. — 9476020.
17. Kjell J., Olson L. Rat models of spinal cord injury: from pathology to potential therapies // Dis Model Mech. — 2016. — Vol. 9 (10). — P. 1125 — 1137.
18. Krueger H., Noonan V. K., Trenaman L. M. et al. The economic burden of traumatic spinal cord injury in Canada // Chronic Dis. Inj. Can. — 2013. — Vol. 33 (3). — P. 113 — 122.
19. Lin X. Y., Lai B. Q., Zeng X. et al. Cell transplantation and neuroengineering approach for spinal cord injury treatment: a summary of current laboratory findings and review of literature // Cell. Transplant. — 2016. — Vol. 25 (8). — P. 1425 — 1438.
20. Moghaddam A., Child C., Bruckner T. et al. Posttraumatic inflammation as a key to neuroregeneration after traumatic spinal cord injury // Int. J. Mol. Sci. — 2015. — Vol. 16 (4). — P. 7900 — 7916. doi: 10.3390/ijms16047900.
21. Ng M. T., Stammers A. T., Kwon B. K. Vascular disruption and the role of angiogenic proteins after spinal cord injury // Transl. Stroke Res. — 2011. — Vol. 2 (4). — P. 474 — 491.
22. Oliveri R. S., Bello S., Biering-Sørensen F. Mesenchymal stem cells improve locomotor recovery in traumatic spinal cord injury: systematic review with meta-analyses of rat models // Neurobiol.Dis. — 2014. — Vol. 62. — P. 338 — 353.
23. Oteir A. O., Smith K., Stoelwinder J. U., Cox S. et al. The epidemiology of pre-hospital potential spinal cord injuries in Victoria, Australia: a six year retrospective cohort study // Inj. Epidemiol. [Internet]. — 2016. — Vol. 3 (1). — P. 1 — 8.
24. Siebert J. R., Eade A. M., Osterhout D. J. Biomaterial approaches to enhancing neurorestoration after spinal cord injury: strategies for overcoming inherent biological obstacles // BioMed. Res. International [Internet]. — 2015. — Vol. 2015. — 752572. Available from: https: // www.hindawi.com/journals/bmri/2015/752572. doi: 10.1155/2015/752572.
25. Tian L., Prabhakaran M. P., Ramakrishna S. Strategies for regeneration of components of nervous system: scaffolds, cells and biomolecules // Regen Biomater. — 2015. — Vol. 2 (1). — P. 31 — 45. doi: 10.1093/rb/rbu017.
26. Tsintou M., Dalamagkas K., Seifalian A. M. Advances in regenerative therapies for spinal cord injury: a biomaterials approach // Neural Regen Res. — 2015. — Vol. 10 (5). — P. 726 — 742.
27. Woerly S., Doan V. D., Sosa N. et al. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation: axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies // Int. J. Dev. Neurosci. — 2001. — Vol. 19 (1). — P. 63 — 83. PMID: 11226756.
28. Woerly S., Petrov P., Sykova E., Roitbak T. et al. Neural tissue formation within porous hydrogels implanted in brain and spinal cord lesions: ultrastructural, immunohistochemical, and diffusion studies // Tissue Engineering. — 1999. — Vol. 5 (5). — P. 467 — 488.
Інше: Стаття надійшла до редакції 28 липня 2017 р.
Медведєв Володимир Вікторович, к. мед. н., доцент кафедри нейрохірургії 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 32
E-mail: vavo2010@gmail.com
|
Сравнительный анализ динамики уровня двигательной функции паретической конечности крысы на фоне травмы спинного мозга и восстановительных нейроинженерных вмешательствВ. И. Цымбалюк 1, 2, В. В. Медведев 2, Ю. Ю. Сенчик 3, Н. Г. Драгунцова 11 ГУ «Институт нейрохирургии имени акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины», Киев |
|---|
Материалы и методы. В качестве первичных цифровых данных использовали эмпирический материал, полученный в предыдущих исследованиях (В. И. Цимбалюк и др. 2016, 2017). Животные: зрелые (возраст — 5,5 мес, масса тела — 300 г) белые беспородные крысы-самцы (инбредная линия, производная Wistar) и крысы-самцы линии Wistar. Экспериментальные группы: «ЛПП» — левостороннее половинное пересечение (ЛПП) спинного мозга на уровне Т11 (n = 40), «ЛППJUV» — ЛПП у животных молодого возраста (1 мес, n = 32), «ТТНЦ» — ЛПП + немедленная гомотопическая ТТОЛ (n = 34), «NG» (NeuroGel) — ЛПП + немедленная гомотопическая имплантация фрагмента макропористого гидрогеля (n = 20), «NG + НСК» — ЛПП + немедленная гомотопическая имплантация фрагмента макропористого гидрогеля, ассоциированного с НСК фетального (Е17) гиппокампа мыши (n = 20). Мониторинг показателя функции (ПФ) паретической конечности проводили с использованием шкалы Вasso — Вeattie — Вresnahan, расчет еженедельного прироста ПФ, ускорения прироста, а также статистический анализ — с применением программного пакета Statistica 10.0.
Результаты. Наибольшие значения еженедельного прироста ПФ в группах «ЛПП», «ЛППJUV» и «ТТОЛ» отмечали на 1-й и 2-й неделе, в группе «NG» — на 1, 2, 3, 6- и 7-й неделе, в группе «NG + НСК» — на 1, 2, 3, 6, 7, 8 и 12-й неделе, наибольшие значения еженедельного ускорения прироста ПФ — на 1-й («ЛПП», «ТТОЛ»), 1-й и 5-й («ЛППJUV»), 1-й и 6-й («NG + НСК»), 1, 2 и 6-й («NG») неделе наблюдения.
Выводы. Учитывая полученные результаты и фазность течения спинальной травмы, можно предположить, что ТТОЛ ограничивает ранние реакции вторичной альтерации, имплантация макропористого гидрогеля в большей степени стимулирует ранние нейропластические реакции и ремиелинизацию волокон перифокальной зоны, трансплантация НСК в комплексе с макропористым гидрогелем, кроме указанных механизмов, стимулирует пластичность нейрональных сетей и рост нервных волокон через зону повреждения в промежуточный и поздний период травмы.
Ключевые слова: травма спинного мозга, двигательная функция конечности, прирост и ускорение прироста двигательной функции, трансплантация ткани обонятельной луковицы, макропористий гидрогель, нейрогенные стволовые клетки, динамический анализ.
Список литературы:
1. Полищук Н. Е., Слынько Е. И. Патогенез травмы спинного мозга, периодизация травматической болезни спинного мозга. Спинальный шок // Полищук Н. Е., Корж Н. А., Фищенко В. Я. Повреждения позвоночника и спинного мозга (механизмы, клиника, диагностика, лечение). — К.: Книга Плюс, 2001. — С. 42 — 56.
2. Слинько Є. І. Ургентна нейрохірургічна допомога при ускладненій хребетно-спинномозковій травмі в Україні // Укр. нейрохір. журн. — 2005. — № 3. — С. 63 — 74.
3. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Васильєв Р. Г. та ін. Вплив імплантації NeuroGel у поєднанні з ксеногенними стовбуровими клітинами нервового гребня на відновлення рухової функції задніх кінцівок щура після травми спинного мозку // Укр. неврол. журн. — 2017. — № 1. — С. 65 — 71.
4. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Рибачук О. А. та ін. Вплив ксенотрансплантації нейрогенних стовбурових клітин у комплексі з тканинним матриксом NeuroGelTM на відновлення рухової функції спинного мозку щура після експериментальної спінальної травми // Клін. хірургія. — 2017. — № 1. — С. 64 — 66.
5. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Модель пересічення половини поперечника спинного мозку. І. Технічні, патоморфологічні та клініко-експериментальні особливості // Укр. нейрохір. журн. — 2016. — № 2. — C. 18 — 27.
6. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Тривала персистенція біосумісного стороннього тіла у хребтовому каналі за відкритої проникної травми спинного мозку: клініко-експериментальні та патоморфологічні особливості // Клін. хірургія. — 2016. — № 8. — C. 64 — 69.
7. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Клініко-патоморфологічні особливості моделі відкритої проникної травми спинного мозку з тривалою персистенцією стороннього тіла у каналі хребта // Укр. нейрохір. журн. — 2016. — № 4. — C. 16 — 25.
8. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Сенчик Ю. Ю. Ce.re.bellum, або мозочок: монографія. — Вінниця: Нова Книга, 2013. — 272 с.
9. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Сенчик Ю. Ю. та ін. Вплив трансплантації тканини нюхової цибулини на перебіг регенераційного процесу при травмі спинного мозку в експерименті // Укр. неврол. журн. — 2016. — № 3. — С. 59 — 65.
10. Цымбалюк В. И., Медведев В. В. Спинной мозг. Элегия надежды: Монография. — Винница: Нова Книга; 2010. — 944 с.
11. Ahuja C., Fehlings M. Concise review: bridging the gap: novel neuroregenerative and neuroprotective strategies in spinal cord injury // Stem Cells Transl. Med. — 2016. — Vol. 5 (7). — P. 914 — 924.
12. Assunção-Silva R. C., Gomes E. D., Sousa N. et al. Hydrogels and cell based therapies in spinal cord injury regeneration // Stem. Cells Int. — 2015. — 948040.
13. Basso D. M., Beattie M. S., Bresnahan J. C. A sensitive and reliable locomotor rating scale for open field testing in rats // J. Neurotrauma. — 1995. — Vol. 12 (1). — P. 1 — 21.
14. Chamberlain J. D., Meier S., Mader L. et al. Mortality and longevity after a spinal cord injury: systematic review and meta-analysis // Neuroepidemiol. — 2015. — Vol. 44 (3). — P. 182 — 198.
15. Dray C., Rougon G., Debarbieux F. Quantitative analysis by in vivo imaging of the dynamics of vascular and axonal networks in injured mouse spinal cord // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2009. — Vol. 106 (23). — P. 9459 — 9464.
16. Garcia E., Aguilar-Cevallos J., Silva-Garcia R., Ibarra A. Cytokine and growth factor activation in vivo and in vitro after spinal cord injury // Mediators Inflamm. — 2016. — 9476020.
17. Kjell J., Olson L. Rat models of spinal cord injury: from pathology to potential therapies // Dis Model Mech. — 2016. — Vol. 9 (10). — P. 1125 — 1137.
18. Krueger H., Noonan V. K., Trenaman L. M. et al. The economic burden of traumatic spinal cord injury in Canada // Chronic Dis. Inj. Can. — 2013. — Vol. 33 (3). — P. 113 — 122.
19. Lin X. Y., Lai B. Q., Zeng X. et al. Cell transplantation and neuroengineering approach for spinal cord injury treatment: a summary of current laboratory findings and review of literature // Cell. Transplant. — 2016. — Vol. 25 (8). — P. 1425 — 1438.
20. Moghaddam A., Child C., Bruckner T. et al. Posttraumatic inflammation as a key to neuroregeneration after traumatic spinal cord injury // Int. J. Mol. Sci. — 2015. — Vol. 16 (4). — P. 7900 — 7916. doi: 10.3390/ijms16047900.
21. Ng M. T., Stammers A. T., Kwon B. K. Vascular disruption and the role of angiogenic proteins after spinal cord injury // Transl. Stroke Res. — 2011. — Vol. 2 (4). — P. 474 — 491.
22. Oliveri R. S., Bello S., Biering-Sørensen F. Mesenchymal stem cells improve locomotor recovery in traumatic spinal cord injury: systematic review with meta-analyses of rat models // Neurobiol.Dis. — 2014. — Vol. 62. — P. 338 — 353.
23. Oteir A. O., Smith K., Stoelwinder J. U., Cox S. et al. The epidemiology of pre-hospital potential spinal cord injuries in Victoria, Australia: a six year retrospective cohort study // Inj. Epidemiol. [Internet]. — 2016. — Vol. 3 (1). — P. 1 — 8.
24. Siebert J. R., Eade A. M., Osterhout D. J. Biomaterial approaches to enhancing neurorestoration after spinal cord injury: strategies for overcoming inherent biological obstacles // BioMed. Res. International [Internet]. — 2015. — Vol. 2015. — 752572. Available from: https: // www.hindawi.com/journals/bmri/2015/752572. doi: 10.1155/2015/752572.
25. Tian L., Prabhakaran M. P., Ramakrishna S. Strategies for regeneration of components of nervous system: scaffolds, cells and biomolecules // Regen Biomater. — 2015. — Vol. 2 (1). — P. 31 — 45. doi: 10.1093/rb/rbu017.
26. Tsintou M., Dalamagkas K., Seifalian A. M. Advances in regenerative therapies for spinal cord injury: a biomaterials approach // Neural Regen Res. — 2015. — Vol. 10 (5). — P. 726 — 742.
27. Woerly S., Doan V. D., Sosa N. et al. Reconstruction of the transected cat spinal cord following NeuroGel implantation: axonal tracing, immunohistochemical and ultrastructural studies // Int. J. Dev. Neurosci. — 2001. — Vol. 19 (1). — P. 63 — 83. PMID: 11226756.
28. Woerly S., Petrov P., Sykova E., Roitbak T. et al. Neural tissue formation within porous hydrogels implanted in brain and spinal cord lesions: ultrastructural, immunohistochemical, and diffusion studies // Tissue Engineering. — 1999. — Vol. 5 (5). — P. 467 — 488.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
7. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Ефективність використання зеленого флуоресцентного білка як маркера для ідентифікації трансплантованих нейральних прогеніторних клітин у нервовій тканині мишейО. М. Цупиков 1, 2, В. М. Кирик 2, К. В. Яценко 1, Г. М. Бутенко 2, Г. Г. Скибо 1, 21 Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Експериментальним тваринам трансплантували нейральні прогеніторні клітини, виділені з гіпокампів мишей лінії FVB-Cg-Tg(GFPU)5Nagy/J, трансгенних за геном GFP. Через 90 днів після трансплантації GFP-позитивних нейральних прогеніторних клітин проведено імуногістохімічний аналіз зрізів мозку із використанням антитіл проти GFP за допомогою конфокального та електронного мікроскопа.
Результати. Імуногістохімічне дослідження з використанням антитіл проти GFP показало, що на 90-ту добу після стереотаксичної трансплантації у гіпокамп GFP-позитивні клітини диференціювалися в клітини з нейронною та гліальною морфологією. Ультраструктурний аналіз виявив, що трансплантовані GFP-позитивні клітини утворювали синаптичні контакти між донорськими клітинами і нейронами реципієнта на 90-ту добу після трансплантації.
Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що GFP — це надійний нетоксичний маркер, який дає змогу ідентифікувати донорські клітини навіть у віддалені (до 90 діб) строки після трансплантації. Імуногістохімічне фарбування зрізів мозку із використанням антитіл проти GFP дає змогу візуалізувати донорські GFP-позитивні клітини за допомогою як конфокального, так і електронного мікроскопа.
Ключові слова: зелений флуоресцентний білок, нейральні прогеніторні клітини, трансплантація.
Список літератури:
1. Coulombel L. Identification of hematopoietic stem/progenitor cells: strength and drawbacks of functional assays // Oncogene. — 2004. — Vol. 23 (43). — P. 7210 — 7222.
2. Donahue R. E., Srinivasula S., Uchida N. et al. Discordance in lymphoid tissue recovery following stem cell transplantation in rhesus macaques: an in vivo imaging study // Blood. — 2015. — Vol. 126 (24). — P. 2632 — 2641.
3. Ferreira L., Karp J. M., Nobre L. et al. New Opportunities: The use of nanotechnologies to manipulate and track stem cells // Cell. Stem Cell. — 2008. — Vol. 3. — P. 136 — 146.
4. Prasher D. C., Eckenrode V. K., Ward W. W. et al. Primary structure of the Aeqourea victoria green fluorescent protein // Gene. — 1992. — Vol. 111. — P. 229 — 233.
5. Sanders J. K., Jackson S. E. The discovery and development of the green fluorescent protein, GFP // Chem. Soc. Rev. — 2009. — Vol. 38 (10). — P. 2821 — 2822. doi: 10.1039/b917331p.
6. Schneider A. F., Hackenberger C. P. Fluorescent labelling in living cells // Curr. Opin. Biotechnol. — 2017. — Vol. 7 (48). — P. 61 — 68.
7. Skuk D., Tremblay J. P. First study of intra-arterial delivery of myogenic mononuclear cells to skeletal muscles in primates // Cell Transplant. — 2014. — Vol. 23 (Suppl. 1). — S141 — 150.
8. Wang Y., Xu C., Ow H. Commercial nanoparticles for stem cell labeling and tracking // Theranostics. — 2013. — Vol. 3. — P. 544 — 560. doi: 10.7150/thno.5634.
9. Xu C., Mu L., Roes I. et al. Nanoparticle-based monitoring of cell therapy // Nanotechnology. — 2011. — Vol. 22 (49). — P. 494001. doi: 10.1088/0957-4484/22/49/494001
10. Yan F., Yue W., Zhang Y. L. et al. Chitosan-collagen porous scaffold and bone marrow mesenchymal stem cell transplantation for ischemic stroke // Neural. Regen. Res. — 2015. — Vol. 10 (9). — P. 1421 — 1426. doi: 10.4103/1673-5374.163466.
11. Yu J., Hao G., Wang D. et al. Therapeutic effect and location of GFP-labeled placental mesenchymal stem cells on hepatic fibrosis in rats // Stem Cells Int. — 2017. — Vol. 2017. — P. 1798260.
Інше: Стаття надійшла до редакції 28 липня 2017 р.
Цупиков Олег Михайлович, к. мед. н., пров. наук. співр. відділу цитології
01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4
E-mail: tsupykov@gmail.com
|
Эффективность использования зеленого флуоресцентного белка как маркера для идентификации трансплантированных нейральных прогениторных клеток в нервной ткани мышейО. М. Цупиков 1, 2, В. М. Кирик 2, Е. В. Яценко 1, Г. М. Бутенко 2, Г. Г. Скибо 1, 21 Институт физиологии имени А. А. Богомольца НАН Украины, Киев |
|---|
Материалы и методы. Экспериментальным животным трансплантировали нейральные прогениторные клетки, которые были выделены из гиппокампов мышей линии FVB-Cg-Tg(GFPU)5Nagy/J, трансгенных по гену GFP. Через 90 дней после трансплантации GFP-положительных нейральных прогениторных клеток был проведен иммуногистохимический анализ срезов мозга с использованием антител против GFP с помощью светового и электронного микроскопа.
Результаты. Иммуногистохимическое исследование с использованием антител против GFP показало, что на 90-е сутки после стереотаксической трансплантации в гиппокамп GFP-положительные клетки дифференцировались в клетки с нейронной и глиальной морфологией. Ультраструктурный анализ выявил, что трансплантированные GFP-положительные клетки образовали синаптические контакты между донорскими клетками и нейронами реципиента на 90-е сутки после трансплантации.
Выводы. Результаты исследования свидетельствуют о том, что GFP — это надежный нетоксичный маркер, позволяющий идентифицировать донорские клетки даже в отдаленные (до 90 суток) сроки после трансплантации. Иммуногистохимическое окрашивание срезов мозга с использованием антител против GFP позволяет визуализировать донорские GFP-положительные клетки при помощи как светового, так и электронного микроскопа.
Ключевые слова: зеленый флуоресцентный белок, нейральные прогениторные клетки, трансплантация.
Список литературы:
1. Coulombel L. Identification of hematopoietic stem/progenitor cells: strength and drawbacks of functional assays // Oncogene. — 2004. — Vol. 23 (43). — P. 7210 — 7222.
2. Donahue R. E., Srinivasula S., Uchida N. et al. Discordance in lymphoid tissue recovery following stem cell transplantation in rhesus macaques: an in vivo imaging study // Blood. — 2015. — Vol. 126 (24). — P. 2632 — 2641.
3. Ferreira L., Karp J. M., Nobre L. et al. New Opportunities: The use of nanotechnologies to manipulate and track stem cells // Cell. Stem Cell. — 2008. — Vol. 3. — P. 136 — 146.
4. Prasher D. C., Eckenrode V. K., Ward W. W. et al. Primary structure of the Aeqourea victoria green fluorescent protein // Gene. — 1992. — Vol. 111. — P. 229 — 233.
5. Sanders J. K., Jackson S. E. The discovery and development of the green fluorescent protein, GFP // Chem. Soc. Rev. — 2009. — Vol. 38 (10). — P. 2821 — 2822. doi: 10.1039/b917331p.
6. Schneider A. F., Hackenberger C. P. Fluorescent labelling in living cells // Curr. Opin. Biotechnol. — 2017. — Vol. 7 (48). — P. 61 — 68.
7. Skuk D., Tremblay J. P. First study of intra-arterial delivery of myogenic mononuclear cells to skeletal muscles in primates // Cell Transplant. — 2014. — Vol. 23 (Suppl. 1). — S141 — 150.
8. Wang Y., Xu C., Ow H. Commercial nanoparticles for stem cell labeling and tracking // Theranostics. — 2013. — Vol. 3. — P. 544 — 560. doi: 10.7150/thno.5634.
9. Xu C., Mu L., Roes I. et al. Nanoparticle-based monitoring of cell therapy // Nanotechnology. — 2011. — Vol. 22 (49). — P. 494001. doi: 10.1088/0957-4484/22/49/494001
10. Yan F., Yue W., Zhang Y. L. et al. Chitosan-collagen porous scaffold and bone marrow mesenchymal stem cell transplantation for ischemic stroke // Neural. Regen. Res. — 2015. — Vol. 10 (9). — P. 1421 — 1426. doi: 10.4103/1673-5374.163466.
11. Yu J., Hao G., Wang D. et al. Therapeutic effect and location of GFP-labeled placental mesenchymal stem cells on hepatic fibrosis in rats // Stem Cells Int. — 2017. — Vol. 2017. — P. 1798260.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
8. ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Тести з неврологіїПідготували В. А. Гриб, В. С. Ботєв |
|---|
Сподіваємося, що такі публікації будуть цікавими і корисними для практичних лікарів-неврологів, і плануємо продовжити їх друк не лише українською, а й англійською мовами.
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
9. Матеріали конференції
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування захворювань нервової системи» (Київ, 12 — 13 жовтня 2017 року) |
|---|
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
Анонс свіжого номера
№4(45) // 2017
Паранеопластичні синдроми в неврологічній практиці
Є. Г. Дубенко, Л. І. Коваленко
Аналіз коморбідних захворювань у хворих на розсіяний склероз
Т. І. Негрич, К. М. Гичка
Порівняльний аналіз динаміки спастичності паретичної кінцівки щура на тлі травми спинного мозку, алотрансплантації тканини зрілої нюхової цибулини та фетального мозочка
В. І. Цимбалюк 1, 2, В. В. Медведєв 2, Ю. Ю. Сенчик 3, Н. Г. Драгунцова 1
Авторизація
Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 50
Видавництво
Послуги
Партнери
Рекламодавці
Передплата
© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»