- Номери
- Про журнал
- Новини
- Співробітництво
- Контакти
Номер журналу. Статті
№3(40) // 2016
1. Ювілей
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 До 175-річчя від дня заснування Національного медичного університету імені О. О. Богомольця |
|---|
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
2. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Дослідження генома ентеровірусів у сироватці крові хворих з гострим порушенням мозкового кровообігуН. Г. Андрюшкова1, Н. С. Турчина1, Л. В. Долінчук1, В. А. Понятовський1, В. В. Мельник1, В. П. Широбоков1, Л. Н. Трепет21 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Проведено дослідження крові 72 хворих з ГПМК та контрольної групи з 30 хворих з захворюваннями несудинного генезу на предмет виявлення генома ентеровірусів. Дослідження ентеровірусних РНК здійснювали за допомогою ПЛР із застосуванням зворотної транскрипції. Виділення вірусів проводили на лініях клітин HeLa та HEp-2.
Результати. У 17 ((23,6 ± 5,0) %) із 72 відібраних проб сироватки крові у дослідній групі виявлено геном ентеровірусів, тоді як у контрольній групі — лише в одній ((3,3 ± 3,2) %). Виділити цитопатогенні агенти на культурах клітин HEp-2 та HeLa вдалося з 11 сироваток крові хворих з дослідної групи з позитивним результатом на наявність ентеровірусів за допомогою ПЛР. З решти ПЛР-позитивних та ПЛР-негативних сироваток віруси виділити не вдалося. З жодної сироватки крові хворих контрольної групи цитопатогенні агенти виділити не вдалося.
Висновки. Наявність ентеровірусів у крові хворих з ГПМК дає підставу припустити наявність етіопатогенетичного зв’язку між ними. Застосування ПЛР для виявлення ентеровірусних агентів у хворих з ГПМК у перспективі доповнить арсенал методів діагностики. Розширення знань щодо патогенетичних процесів розвитку ГПМК та підтвердження можливої ролі ентеровірусів у розвитку атеросклеротичних змін відкриває нові перспективи для вдосконалення наявних та застосування нових методів діагностики, а також для використання у комплексній терапії та профілактиці противірусних засобів.
Ключові слова: ентеровіруси, віруси Коксакі В, гостре порушення мозкового кровообігу, полімеразна ланцюгова реакція.
Список літератури:
1. Амосова Е. Н. Дилятационная кардиомиопатия (клиника, особенности, дифференциальная диагностика с ревматическими пороками сердца, лечение): Автореф. дис. ...д-ра мед. наук / НИИ кардиологии им. Н. Д. Стражеско. — К., 1996. — 44 с.
2. Андрюшкова Н. Г. Значення ентеровірусів у серцево-судинній патології // Мед. наука України. — 2015. — Т. 11, № 1 — 2. — С. 105 — 109.
3. Анохин В. А., Сабитвов А. М., Кравченко И. Э., Мартынова Т. М. Энтеровирусные инфекции: современные особенности // Практ. мед. Педиатрия. — 2014. — № 9 (85). — С. 58 — 67.
4. Бондаренко В. І., Задорожна В. І., Зубкова Н. Л. та ін. Сучасні погляди на роль ентеровірусів у патології серцево-судинної системи // Профілактична медицина. — 2008. — № 3. — С. 57 — 62.
5. Ботвиньев В. В., Намазова-Баранова Л. С., Гордеева О. Б. Современные возможности диагностики, профилактики и лечения энтеровирусной инфекции Коксаки у детей // Педиатрическая фармакология. — 2012. — Т. 9, № 3. — С. 40 — 44.
6. Гіріна О. Н. Імунопатогенетичні та ендокринні зміни при різних формах ішемічної хвороби серця в умовах вірусної інфекції та їх терапевтична корекція: Автореф. дис. …д-ра мед. наук / Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 1996. — 45 с.
7. Плоткин В. Я., Воронель В. Л., Тимошина М. А. и др. Энтеровирусы и острый коронарный синдром // Вестн. Санкт-Петербург. ун-та. — 2009. — № 3. — С. 38 — 44.
8. Понятовський В. А., Бобир В. В., Широбоков В. П. Очищення стічних вод від ентеровірусів та бактеріофагів на спорудах Бортницької станції аерації // Мікробіол. журн. — 2014. — Т. 76, № 2. — С. 53 — 58.
9. Прилуцкий А. С., Бабенко С. В., Колесникова А. Г., Чернуцкий С. О. Разработка и применение современных лабораторных методов в эпидемиологическом мониторинге, диагностике и лечении энтеровирусных инфекций // Таврический мед.-биол. вестн. — 2009. — Т. 12, № 3 (47). — С. 63 — 68.
10. Прилуцький А. С., Колеснікова А. Г., Бабенко С. В. Методичні підходи до молекулярно-генетичної діагностики ентеровірусних інфекцій // Метод. підходи до молекулярно-генетичної діагностики ентеровірусних інфекцій. — 2013. — Т. 9, № 2. — С. 252 — 254.
11. Руководство по вирусологическим исследованиям полиомиелита. — Женева: ВОЗ, 1998. — С. 114.
12. Сабитова А. М., Александрова Т. А. Современные клинико-эпидемиологические особенности энтеровирусной различных клинических форм инфекции // Сб. материалов Х Рос. конф. «Педиатрия и детская хирургия в Приволжском федеральном округе», Казань, 26 — 28 ноября, 2013. — С. 60.
13. Caserta T. Overview of Enterovirus Infections. Last full review. — [Content last modified August 2013]. — Mode accessed : http://www.merckmanuals.com/professional/infectious-diseases/enteroviruses/overview-of-enterovirus-infections.
14. Harvala H., Malters K. C., Simmonds P. Parechoviruses children: understanding a new infection // Curr. Opin. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 23. — P. 224.
15. Ool M. H., Wong S. C., Lewthwaite P. et al. Clinical features, diagnosis and management of enterovirus 71 // Neurol. Lancet. — 2010. — Vol. 9. — P. 1097.
16. Zhang L., Goudh J., Christmas D. Microbial infections in eight genomic subtypes of chronic fatigue syndrome / myalgic encephalomyelitis (CFS/ME) // J. Clin. Pathol. — 2010. — P. 156 — 164.
Інше: Стаття надійшла до редакції 6 вересня 2016 р.
Наталія Степанівна Турчина, к. мед. н., доцент кафедри неврології
E-mail: ntlturchina12@ukr.net
|
Исследование генома энтеровирусов в сыворотке крови больных с острым нарушением мозгового кровообращенияН. Г. Андрюшкова1, Н. С. Турчина1, Л. В. Долинчук1, В. А. Понятовский1, В. В. Мельник1, В. П. Широбоков1, Л. Н. Трепет21 Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Проведено исследование сыворотки крови 72 больных с ОНМК и контрольной группы из 30 больных с заболеваниями несосудистого происхождения для выявления генома энтеровирусов. Исследование энтеровирусных РНК осуществляли при помощи ПЦР с применением обратной транскрипции. Выделение вирусов проводили на линиях клеток HeLa и HEp-2.
Результаты. В 17 ((23,6 ± 5,0) %) из 72 отобранных проб сыворотки крови исследуемой группы выявлен геном энтеровирусов, тогда как в контрольной группе — лишь в одной ((3,3 ± 3,2) %). Виделить цитопатогенные агенты на культурах клеток HEp-2и HeLa удалось из 11 сывороток больных из исследуемой группы с позитивным результатом на энтеровирусы при ПЦР. Из остальных ПЦР-позитивных и ПЦР-негативных сывороток вирусы выделить не удалось. Ни из одной из сывороток крови больных контрольной группы цитопатогенные агенты выделить не удалось.
Выводы. Наличие энтеровирусов в крови больных ОНМК позволяет предположить наличие этиопатогенетической связи между ними. Применение ПЦР для выявления энтеровирусных агентов у больных с ОНМК в перспективе может дополнить арсенал методов диагностики. Расширение знаний относительно патогенетических процессов развития ОНМК и подтверждение возможной роли энтеровирусов в розвитии атеросклеротических изменений открывает новые перспективы для усовершенствования существующих и применения новых методов диагностики, использования в комплексной терапии и профилактике противовирусных препаратов.
Ключевые слова: энтеровирусы, вирусы Коксаки В, острое нарушение мозгового кровообращения, полимеразная цепная реакция.
Список литературы:
1. Амосова Е. Н. Дилятационная кардиомиопатия (клиника, особенности, дифференциальная диагностика с ревматическими пороками сердца, лечение): Автореф. дис. ...д-ра мед. наук / НИИ кардиологии им. Н. Д. Стражеско. — К., 1996. — 44 с.
2. Андрюшкова Н. Г. Значення ентеровірусів у серцево-судинній патології // Мед. наука України. — 2015. — Т. 11, № 1 — 2. — С. 105 — 109.
3. Анохин В. А., Сабитвов А. М., Кравченко И. Э., Мартынова Т. М. Энтеровирусные инфекции: современные особенности // Практ. мед. Педиатрия. — 2014. — № 9 (85). — С. 58 — 67.
4. Бондаренко В. І., Задорожна В. І., Зубкова Н. Л. та ін. Сучасні погляди на роль ентеровірусів у патології серцево-судинної системи // Профілактична медицина. — 2008. — № 3. — С. 57 — 62.
5. Ботвиньев В. В., Намазова-Баранова Л. С., Гордеева О. Б. Современные возможности диагностики, профилактики и лечения энтеровирусной инфекции Коксаки у детей // Педиатрическая фармакология. — 2012. — Т. 9, № 3. — С. 40 — 44.
6. Гіріна О. Н. Імунопатогенетичні та ендокринні зміни при різних формах ішемічної хвороби серця в умовах вірусної інфекції та їх терапевтична корекція: Автореф. дис. …д-ра мед. наук / Нац. мед. ун-т ім. О. О. Богомольця. — К., 1996. — 45 с.
7. Плоткин В. Я., Воронель В. Л., Тимошина М. А. и др. Энтеровирусы и острый коронарный синдром // Вестн. Санкт-Петербург. ун-та. — 2009. — № 3. — С. 38 — 44.
8. Понятовський В. А., Бобир В. В., Широбоков В. П. Очищення стічних вод від ентеровірусів та бактеріофагів на спорудах Бортницької станції аерації // Мікробіол. журн. — 2014. — Т. 76, № 2. — С. 53 — 58.
9. Прилуцкий А. С., Бабенко С. В., Колесникова А. Г., Чернуцкий С. О. Разработка и применение современных лабораторных методов в эпидемиологическом мониторинге, диагностике и лечении энтеровирусных инфекций // Таврический мед.-биол. вестн. — 2009. — Т. 12, № 3 (47). — С. 63 — 68.
10. Прилуцький А. С., Колеснікова А. Г., Бабенко С. В. Методичні підходи до молекулярно-генетичної діагностики ентеровірусних інфекцій // Метод. підходи до молекулярно-генетичної діагностики ентеровірусних інфекцій. — 2013. — Т. 9, № 2. — С. 252 — 254.
11. Руководство по вирусологическим исследованиям полиомиелита. — Женева: ВОЗ, 1998. — С. 114.
12. Сабитова А. М., Александрова Т. А. Современные клинико-эпидемиологические особенности энтеровирусной различных клинических форм инфекции // Сб. материалов Х Рос. конф. «Педиатрия и детская хирургия в Приволжском федеральном округе», Казань, 26 — 28 ноября, 2013. — С. 60.
13. Caserta T. Overview of Enterovirus Infections. Last full review. — [Content last modified August 2013]. — Mode accessed : http://www.merckmanuals.com/professional/infectious-diseases/enteroviruses/overview-of-enterovirus-infections.
14. Harvala H., Malters K. C., Simmonds P. Parechoviruses children: understanding a new infection // Curr. Opin. Infect. Dis. — 2010. — Vol. 23. — P. 224.
15. Ool M. H., Wong S. C., Lewthwaite P. et al. Clinical features, diagnosis and management of enterovirus 71 // Neurol. Lancet. — 2010. — Vol. 9. — P. 1097.
16. Zhang L., Goudh J., Christmas D. Microbial infections in eight genomic subtypes of chronic fatigue syndrome / myalgic encephalomyelitis (CFS/ME) // J. Clin. Pathol. — 2010. — P. 156 — 164.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
3. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Когнітивний викликаний потенціал Р300 при хронічній ішемії мозкуА. В. ДемченкоЗапорізький державний медичний університет |
|---|
Матеріали і методи. Обстежено 263 (168 жінок та 95 чоловіків) пацієнтів з ДЕ І — ІІІ стадії (середній вік — (55,30 ± 7,62) року) на фоні атеросклерозу церебральних судин та артеріальної гіпертензії з використанням клініко-нейропсихологічних, лабораторних, ультразвукових, нейровізуалізаційних та нейрофізіологічних методів.
Результати. У клінічній картині хворих на ДЕ виявлено легкі (40,68 %) та помірні (49,05 %) КР, у 10,27 % осіб — відсутність КР. У міру прогресування стадії ДЕ спостерігається статистично значуще подовження латентного періоду (ЛП) N2 за більшістю відведень (за винятком С3 та Р3) та ЛП Р300 за всіма відведеннями. Перевищення вікових значень ЛП N2 та Р300 зафіксовано у 93,92 та 64,64 % хворих відповідно. Встановлено статистично значущі відмінності щодо тривалості ЛП N2 (р = 0,0001) та ЛП Р300 (р = 0,0003), за методом Краскела — Уолліса у пацієнтів з легкими і помірними КР та зі збереженими когнітивними функціями за нейропсихологічним тестуванням. Виявлено прямо пропорційний зв’язок між віком пацієнтів і ЛП N2 (r = +0,25; p < 0,0001) та ЛП Р300 (r = +0,33; p < 0,0001), між стадією ДЕ і ЛП N2 (r = +0,25; p < 0,0001) та ЛП Р300 (r = +0,31; p < 0,0001), між товщиною комплексу інтима — медіа загальних сонних артерій і ЛП N2 (r = +0,19; p = 0,002) та ЛП Р300 (r = +0,21; p = 0,001); обернено пропорційний зв’язок між загальним балом за Монреальською шкалою когнітивної оцінки і ЛП N2 (r = –0,27; p < 0,0001) та ЛП Р300 (r = –0,32; p < 0,0001). Встановлено статистично значуще подовження середнього ЛП Р300 у хворих з поєднаним вогнищевим ураженням білої речовини мозку та розширенням лікворовмісних просторів і у пацієнтів з наявністю постішемічних кіст порівняно з хворими без структурних змін головного мозку.
Висновки. Визначення КВП Р300 — сучасний об’єктивний неінвазивний метод оцінки когнітивних функцій, який у поєднанні з нейропсихологічним тестуванням дає змогу провести своєчасну діагностику когнітивних розладів у хворих на хронічну ішемію мозку.
Ключові слова: Ключові слова: хронічна ішемія мозку (дисциркуляторна енцефалопатія), когнітивний викликаний потенціал Р300, когнітивні розлади, нейровізуалізаційні зміни.
Список літератури:
1. Бачинська Н. Ю., Копчак О.О. Роль чинників ризику, які модифікуються, у розвитку помірних когнітивних порушень у хворих з дисциркуляторною енцефалопатією та метаболічним синдромом // Укр. неврол. журн. — 2014. — № 1. — С. 33 — 60.
2. Васильева Н. Ю., Жаринов О. И., Столяров Г. С. и др. Применение вызванных потенциалов головного мозга для изучения когнитивных функций // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 4 (96) — С. 171 — 175.
3. Гарин Д. П., Повереннова И. Е. Изменения акустических когнитивных вызванных потенциалов (Р300) при хронической ишемии мозга // Саратов. науч.-мед. журн. — 2008. — № 2 (20). — С. 86 — 90.
4. Гнездицкий В. В., Корепина О. С. Атлас по вызванным потенциалам мозга. — Иваново: ПресСто, 2011. — 532 с.
5. Зозуля І. С., Зозуля А. І. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 5 (85). — С. 38 — 41.
6. Зуева И. Б., Ванаева К. И., Санец Е. Л. Когнитивный вызванный потенциал Р300: роль в оценке когнитивных функций у больных с артериальной гипертензией и ожирением // Бюл. СО РАМН. — 2012. — Т. 32, № 5. — С 55 — 62.
7. Anderer P., Semlitsch H. V., Saletu B. Multichannel auditory event-related brain potentials: effects of normal aging on the scalp distribution of N1, P2, N2 and P300 latencies and amplitudes // Clin. Neurophysiol. — 1996. — N 99 (5). — Р. 458 — 472.
8. Bahramali H., Gordon E., Lagopoulos J. et al. The effects of age on late components of the ERP and reaction time // Exp. Aging Res. — 1999. — Vol. 25 (1). — P. 69 — 80.
9. Braverman E. R., Blum K. P300 (latency) event-related potential: an accurate predictor of memory impairment // Clin. Electroencephalogr. — 2003. — Vol. 34 (3). — P. 124 — 139.
10. Duncan C. C., Barry R. J., Connolly J. F. et al. Event-related potentials in clinical research: Guidelines for eliciting, recording, and quantifying mismatch negativity, P300, and N400 // Clin. Neurophysiol. — 2009. — Vol. 120. — Р. 1883 — 1908.
11. Enoki H., Sanada S., Yoshinada H. et al. The effects of age on the N200 component of the auditory event-related potentials // Cognit. Brain Res. — 1993. — N 1. — Р. 161 — 167.
12. Goodin D. S., Squires K. S., Starr A. Long latency event-related components of the auditory eviked potential in dementia // Brain. — 1978. — Vol. 101. — P. 635 — 639.
13. Jiang S., Qu C., Wang F. et al. Using event-related potential P300 as an electrophysiological marker for differential diagnosis and to predict the progression of mild cognitive impairment: a meta-analysis // Neurol Sci. — 2015. — Vol. 36 (7). — P. 1105 — 1112.
14. Launer L. J., Ross G. W., Petrovichetal H. Midlife blood pressure and dementia: The Honolulu-Asia aging study // Neurobiol. Aging. — 2000. — Vol. 21. — P. 49 — 55.
15. Levada O.A, Trailin A. V., Kvitka A. L., Stolbinskaia O. V. P300 potential parameters at the stages of formation of the subcortical vascular dementia in elderly // Lik. Sprava. — 2014. — N 1 — 2. — P. 60 — 66.
16. Mochizuki Y., Oishi M., Takasu T. Correlations between P300 components and regional cerebral blood flows // J. Clin. Neurosci. — 2001. — N 8 (5). — Р. 407 — 410.
17. Pantoni L. Leukoaraiosis: from an ancient term to an actual marker of poor prognosis // Stroke. — 2008. — N 39. — P. 1401 — 1403.
18. Petersen R. S. Mildcognitiveimpairmentas a diagnosticentity // J. Intern. Med. — 2004. — Vol. 256. — P. 183 — 194.
19. Polich J., Ehlers C., Otisetal S. P300 latency reflects the degree of cognitive decline in dementing illness // Electroenceph. Clin. Neurophysiol. — 1986. — Vol. 63. — P. 138 — 144.
20. Vermeer S. E., Longstreth W. T., Koudstaal P. J. Silent brain in farcts: a systematic review // Lancet. Neurol. — 2007. — Vol. 6, N 7. — P. 611 — 619.
Інше: Стаття надійшла до редакції 9 вересня 2016 р.
Демченко Аліна Вікторівна, к. мед. н., заст. директора
Університетської клініки ЗДМУ,
E-mail: alina.dem@ukr.net
|
Когнитивный вызванный потенциал Р300 при хронической ишемии мозгаА. В. ДемченкоЗапорожский государственный медицинский университет |
|---|
Материалы и методы. Обследованы 263 (168 женщин и 95 мужчин) пациента с ДЭ І — ІІІ стадии (средний возраст — (55,30 ± 7,62) года) на фоне атеросклероза церебральных сосудов и артериальной гипертензии с использованием клинико-нейропсихологических, лабораторных, ультразвуковых, нейровизуализационных и нейрофизиологических методов.
Результаты. В клинической картине больных ДЭ выявлены легкие (40,68 %) и умеренные (49,05 %) КР, у 10,27 % лиц — отсутствие КР. При прогрессировании стадии ДЭ наблюдается статистически значимое удлинение латентного периода (ЛП) N2 в большинстве отведений (за исключением С3 и Р3) и ЛП Р300 во всех отведениях. Превышение возрастных значений ЛП N2 и Р300 зафиксировали у 93,92 и 64,64 % больных соответственно. Установлены статистически значимые различия в длительности ЛП N2 (р = 0,0001) и ЛП Р300 (р = 0,0003) по методу Краскела — Уоллиса у больных с легкими и умеренными КР и сохраненными когнитивными функциями по результатам нейропсихологического тестирования. Выявлена прямо пропорциональная связь между возрастом пациентов и ЛП N2 (r = +0,25; p < 0,0001), ЛП Р300 (r = +0,33; p < 0,0001), между стадией ДЭ и ЛП N2 (r = +0,25; p < 0,0001), ЛП Р300 (r = +0,31; p < 0,0001), между толщиной комплекса интима — медиа общих сонных артерий и ЛП N2 (r = +0,19; p = 0,002), ЛП Р300 (r = +0,21; p = 0,001); обратно пропорциональная связь между общим баллом по Монреальской шкале когнитивной оценки и ЛП N2 (r = –0,27; p < 0,0001), ЛП Р300 (r = –0,32; p < 0,0001). Установлено статистически значимое удлинение среднего ЛП Р300 у больных с сочетанным очаговым поражением белого вещества мозга и расширением ликворосодержащих пространств, а также у пациентов с наличием постишемических кист по сравнению с больными без структурных изменений головного мозга.
Выводы. Определение КВП Р300 — современный объективный неинвазивный метод оценки когнитивных функций, который в сочетании с нейропсихологическим тестированием позволяет провести своевременную диагностику когнитивных расстройств у больных хронической ишемией мозга.
Ключевые слова: хроническая ишемия мозга (дисциркуляторная энцефалопатия), когнитивный вызванный потенциал Р300, когнитивные расстройства, нейровизуализационные изменения.
Список литературы:
1. Бачинська Н. Ю., Копчак О.О. Роль чинників ризику, які модифікуються, у розвитку помірних когнітивних порушень у хворих з дисциркуляторною енцефалопатією та метаболічним синдромом // Укр. неврол. журн. — 2014. — № 1. — С. 33 — 60.
2. Васильева Н. Ю., Жаринов О. И., Столяров Г. С. и др. Применение вызванных потенциалов головного мозга для изучения когнитивных функций // Укр. мед. часопис. — 2013. — № 4 (96) — С. 171 — 175.
3. Гарин Д. П., Повереннова И. Е. Изменения акустических когнитивных вызванных потенциалов (Р300) при хронической ишемии мозга // Саратов. науч.-мед. журн. — 2008. — № 2 (20). — С. 86 — 90.
4. Гнездицкий В. В., Корепина О. С. Атлас по вызванным потенциалам мозга. — Иваново: ПресСто, 2011. — 532 с.
5. Зозуля І. С., Зозуля А. І. Епідеміологія цереброваскулярних захворювань в Україні // Укр. мед. часопис. — 2011. — № 5 (85). — С. 38 — 41.
6. Зуева И. Б., Ванаева К. И., Санец Е. Л. Когнитивный вызванный потенциал Р300: роль в оценке когнитивных функций у больных с артериальной гипертензией и ожирением // Бюл. СО РАМН. — 2012. — Т. 32, № 5. — С 55 — 62.
7. Anderer P., Semlitsch H. V., Saletu B. Multichannel auditory event-related brain potentials: effects of normal aging on the scalp distribution of N1, P2, N2 and P300 latencies and amplitudes // Clin. Neurophysiol. — 1996. — N 99 (5). — Р. 458 — 472.
8. Bahramali H., Gordon E., Lagopoulos J. et al. The effects of age on late components of the ERP and reaction time // Exp. Aging Res. — 1999. — Vol. 25 (1). — P. 69 — 80.
9. Braverman E. R., Blum K. P300 (latency) event-related potential: an accurate predictor of memory impairment // Clin. Electroencephalogr. — 2003. — Vol. 34 (3). — P. 124 — 139.
10. Duncan C. C., Barry R. J., Connolly J. F. et al. Event-related potentials in clinical research: Guidelines for eliciting, recording, and quantifying mismatch negativity, P300, and N400 // Clin. Neurophysiol. — 2009. — Vol. 120. — Р. 1883 — 1908.
11. Enoki H., Sanada S., Yoshinada H. et al. The effects of age on the N200 component of the auditory event-related potentials // Cognit. Brain Res. — 1993. — N 1. — Р. 161 — 167.
12. Goodin D. S., Squires K. S., Starr A. Long latency event-related components of the auditory eviked potential in dementia // Brain. — 1978. — Vol. 101. — P. 635 — 639.
13. Jiang S., Qu C., Wang F. et al. Using event-related potential P300 as an electrophysiological marker for differential diagnosis and to predict the progression of mild cognitive impairment: a meta-analysis // Neurol Sci. — 2015. — Vol. 36 (7). — P. 1105 — 1112.
14. Launer L. J., Ross G. W., Petrovichetal H. Midlife blood pressure and dementia: The Honolulu-Asia aging study // Neurobiol. Aging. — 2000. — Vol. 21. — P. 49 — 55.
15. Levada O.A, Trailin A. V., Kvitka A. L., Stolbinskaia O. V. P300 potential parameters at the stages of formation of the subcortical vascular dementia in elderly // Lik. Sprava. — 2014. — N 1 — 2. — P. 60 — 66.
16. Mochizuki Y., Oishi M., Takasu T. Correlations between P300 components and regional cerebral blood flows // J. Clin. Neurosci. — 2001. — N 8 (5). — Р. 407 — 410.
17. Pantoni L. Leukoaraiosis: from an ancient term to an actual marker of poor prognosis // Stroke. — 2008. — N 39. — P. 1401 — 1403.
18. Petersen R. S. Mildcognitiveimpairmentas a diagnosticentity // J. Intern. Med. — 2004. — Vol. 256. — P. 183 — 194.
19. Polich J., Ehlers C., Otisetal S. P300 latency reflects the degree of cognitive decline in dementing illness // Electroenceph. Clin. Neurophysiol. — 1986. — Vol. 63. — P. 138 — 144.
20. Vermeer S. E., Longstreth W. T., Koudstaal P. J. Silent brain in farcts: a systematic review // Lancet. Neurol. — 2007. — Vol. 6, N 7. — P. 611 — 619.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
4. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Ефективність диференційованого хірургічного лікування тяжких форм хвороби ПаркінсонаК. Р. Kостюк, Н. С. Василів, В. Л. ЛомадзеДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ |
|---|
Матеріали і методи. У дослідження залучено 36 хворих на ХП (19 (52,8 %) чоловіків та 17 (47,2 %) жінок) віком від 37 до 77 років (середній вік — (58,6 ± 2,8) року), яких було розподілено на три групи залежно від виду хірургічного втручання. Стереотаксичну однобічну таламотомію виконано 13 хворим, стереотаксичну однобічну паллідотомію — 12, імплантацію системи для двобічної нейростимуляції субталамічних ядер — 11. Оцінку психоневрологічного стану хворих до та після операції проводили з використанням Уніфікованої оцінювальної шкали ХП (UPDRS II), шкали Хена — Яра, шкали денної активності Шваба — Інгланда, тесту Бека на депресію, тестів Гамільтона на депресію та тривожність, скороченої шкали оцінки психічного статусу (MMSE) і тесту оцінки якості життя PDQ-39. Хірургічні втручання виконували на стереотаксичній системі CRW Radionics. Післяопераційний катамнез становив від 1 до 7 років (у середньому (4,2 ± 0,8) року).
Результати. У більшості прооперованих хворих спостерігали припинення або значний регрес тремору, нормалізацію м’язового тонусу, регрес леводопа-спричинених дискінезій. Найкращі результати хірургічного втручання щодо корекції рухових розладів відзначено у хворих після двобічної стимуляції субталамічних ядер, про що свідчило поліпшення показників за шкалою UPDRS II у період «увімкнення» на 74 %, а в період «вимкнення» — на 63 %. Післяопераційні ускладнення виникли в 4 (11,1 %) спостереженнях, що призвело до розвитку транзиторного неврологічного дефіциту в 3 (8,3 %) хворих, який регресував протягом 1 — 3 міс після операції.
Висновки. Cтереотаксичні втручання — ефективний і безпечний метод хірургічного лікування тяжких форм ХП. Деструктивні та нейростимулювальні операції сприяють корекції рухових розладів, поліпшенню рухової активності та якості життя хворих. Необхідно застосовувати диференційований підхід до хірургічного лікування ХП з урахуванням клінічного перебігу захворювання, супутньої соматичної патології, характеру психоемоційних розладів та віку хворих. Вираженість психоемоційних розладів у хворих на ХП прямо пропорційно залежить від тривалості захворювання і застосування замісної леводопа-терапії. Хірургічні втручання не призводять до посилення когнітивних порушень і певною мірою зменшують вираженість депресії та тривожності.
Ключові слова: хвороба Паркінсона, стереотаксична радіочастотна таламотомія, паллідотомія, глибинна мозкова стимуляція, леводопа-спричинені дискінезії, моторні флуктуації.
Список літератури:
1. Зозуля Ю. П., Цимбалюк В. І., Лапоногов О.О, Костюк К. Р. Проблеми функціональної та відновної нейрохірургії: фундаментальні та прикладні аспекти // Журн. АМН України. — 2004. — Т. 10, № 2. — С. 241 — 253.
2. Шток В. Н., Иванова-Смоленская И. А., Левин О. С. Экстрапирамидные расстройства: Рук-во по диагностике и лечению. — М.: МЕДпресс-информ, 2002. — 608 с.
3. Anderson W. S., Clatterbuck R. E., Kobayashi K. et al. Lesions versus implanted stimulators in functional neurosurgery in Parkinson’s disease // Textbook of Stereotactic and Functional Neurosurgery / Ed. by A. M. Lozano, Ph.L. Gildenberg, R. R. Tasker. — Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2009. — P. 1349 — 1359.
4. Cooney J. W., Stacy M. Neuropsychiatric issues in Parkinson’s disease // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2016 — Vol. 16 (5). — P. 49.
5. Das D., Biswas A., Roy A. et al. Cognitive impairment in idiopathic Parkinson’s disease // Neurol. India. — 2016. — Vol. 64 (3). — P. 419 — 427.
6. De Lau L. M., Breteler M. M. Epidemiology of Parkinson’s disease // Lancet. — Neurol. — 2006. — Vol. 5 (6). — P. 525 — 535.
7. Dorsey E. R., Constantinescu R., Thompson J. P. et al. Projected number of people with Parkinson disease in the mostpopulous nations, 2005 through 2030 // Neurology. — 2007. — Vol. 68 (5). — P. 384 — 386.
8. Elias W. J., Lipsman N., Ondo W. G. et al. A randomized trial of focused ultrasound thalamotomy for essential tremor // N. Engl. J. Med. — 2016. — Vol. 375 (8). — P. 730 — 739.
9. Haehner A., Boesveldt S., Berendse H. W. et al. Prevalence of smell loss in Parkinson’sdisease–a multicenter study // Parkinsonism Relat. Disord. — 2009. — Vol. 15. — P. 490 — 494.
10. Hauser R. A., McDermott M. P., Messing S. Factors associated with the development of motor fluctuations and dyskinesias in Parkinson disease // Arch. Neurol. — 2006. — Vol. 63 (12). — P. 1756 — 1760.
11. Kumar N., Van Gerpen J. A., Bower J. H., Ahlskog J. E. Levodopadyskinesia. Incidence by age of Parkinson’s disease onset // Mov. Disord. — 2005. — Vol. 20. — P. 342 — 346.
12. Magara A., Bühler R., Moser D. et al. First experience with MR-guided focused ultrasound in the treatment of Parkinson’s Disease // J. Ther. Ultrasound. — 2014. — Vol. 2. — P. 11.
13. Meyers R., Fry W. J., Dreyer L. L. et al. Early experiences with ultrasonic irradiation of the pallidofugal and nigral complexes in hyperkinetic and hypertonic disorders // J. Neurosurg. — 1959. — Vol. 16 (1). — P. 32 — 54.
14. Munhoz R. P., Ceraza A., Okun M. S. Surgical treatment of dyskinesia in Parkinson’s disease // Front Neurol. — 2014. — Vol. 5. — P. 65.
15. Pahwa R., Lyons K. E.: Handbook of Parkinson’s disease. — 4th ed. — New York, London Informa: Healthcare, 2007. — 500 p.
16. Poewe W. Non-motor symptoms in Parkinson’s disease // Eur. J. Neurol. — 2008. — Vol. 15. — P. 14 — 20.
17. Rodriguez-Oroz M. C., Obeso J. A., Lang A. E. et al. Bilateral deep brain stimulation in Parkinson’s disease: a multicenter study with 4 year follow-up // Brain. — 2005. — Vol. 128. — P. 2240 — 2249.
18. Sauerbier A., Qamar M. A., Rajah T., Chaudhuri K. R. New concepts in the pathogenesis and presentation of Parkinson’s disease // Clin. Med. (Lond). — 2016. — Vol. 16 (4). — P. 365 — 370.
19. Tan E. K., Janovic J. Patient selection for surgery for Parkinson’s disease // Textbook of Stereotactic and Functional Neurosurgery / Ed. by A. M. Lozano, Ph.L. Gildenberg, R. R. Tasker. — Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2009. — P. 1529 — 1539.
20. Witjas T., Carron R., Krack P., Eusebio A. et al. A prospective single-blind study of Gamma Knife thalamotomy for tremor // Neurology. — 2015. — Vol. 85 (18). — P. 1562 — 1568.
21. Wolters E.Ch., Van Laar T., Berendse H. W. Parkinsonism and related disorders. — Amsterdam: VU University Press Amsterdam, 2008. — 576 p.
22. Xu F., Ma W., Huang Y. et al. Deep brain stimulation of pallidal versus subthalamic for patients with Parkinson’s disease: a meta-analysis of controlled clinical trials // Neuropsychiatr. Dis. Treat. — 2016. — Vol. 12. — P. 1435 — 1444.
Інше: Стаття надійшла до редакції 1 вересня 2016 р.
Костюк Костянтин Романович, д. мед. н.,
зав. відділення функціональної нейрохірургії і нейромодуляції
04050, м. Київ, вул. П. Майбороди, 32
Тел. (44) 483-81-83, факс (44) 483-95-73. E-mail: kostiuk.neuro@gmail.com
|
Эффективность дифференцированного хирургического лечения тяжелых форм болезни ПаркинсонаК. Р. Kостюк, Н. С. Василив, В. Л. ЛомадзеГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины», Киев |
|---|
Материалы и методы. В исследование включено 36 больных БП (19 (52,8 %) мужчин и 17 (47,2 %) женщин) в возрасте от 37 до 77 лет (средний возраст — (58,6 ± 2,8) года), которых распределили на три группы в зависимости от вида хирургического вмешательства. Стереотаксическая односторонняя таламотомия выполнена 13 больным, стереотаксическая односторонняя паллидотомия — 12, имплантация системы для двусторонней нейростимуляции субталамических ядер — 11. Оценку психоневрологического состояния больных до и после операции проводили с использованием Унифицированной оценочной шкалы БП (UPDRS II), шкалы Хена — Яра, шкалы дневной активности Шваба — Ингланда, теста Бэка на депрессию, тестов Гамильтона на депрессию и тревожность, сокращенной шкалы оценки психического статуса (MMSE) и теста оценки качества жизни PDQ-39. Хирургические вмешательства выполняли на стереотаксической системе CRW Radionics. Послеоперационный катамнез составлял от 1 до 7 лет (в среднем — (4,2 ± 0,8) года).
Результаты. У большинства прооперированных больных наблюдали исчезновение или значительный регресс тремора, нормализацию мышечного тонуса, регресс леводопа-вызванных дискинезий. Наилучшие результаты хирургического вмешательства в отношении коррекции двигательных расстройств отмечены в группе больных после двусторонней стимуляции субталамических ядер, о чем свидетельствовало улучшение показателей по шкале UPDRS II в период «включения» на 74 %, а в период «исключения» — на 63 %. Послеоперационные осложнения имели место в 4 (11,1 %) наблюдениях, что вызвало транзиторный неврологический дефицит у 3 (8,3 %) больных, который регрессировал в течение 1 — 3 мес после операции.
Выводы. Cтереотаксические вмешательства являются эффективным и безопасным методом хирургического лечения тяжелых форм БП. Деструктивные и нейростимулирующие операции способствуют коррекции двигательных расстройств, улучшению двигательной активности и улучшению качества жизни. Необходимо применять дифференцированный подход к хирургическому лечению БП с учетом особенностей клинического течения заболевания, сопутствующей соматической патологии, характера психоэмоциональных расстройств и возраста больного. Выраженность психоэмоциональных расстройств у больных БП прямо пропорционально зависит от длительности заболевания и применения заместительной леводопа-терапии. Хирургические вмешательства не приводят к усилению когнитивных нарушений и в определенной степени уменьшают выраженность депрессии и тревожности.
Ключевые слова: болезнь Паркинсона, стереотаксическая радиочастотная таламотомия, паллидотомия, глубинная мозговая стимуляция, леводопа-вызванные дискинезии, моторные флуктуации.
Список литературы:
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
5. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Оцінка ефективності застосування методики інтеграції даних ОФЕКТ/МРТ для діагностики гліальних пухлин головного мозкуС. С. Коваль, С. С. Макеєв, Т. Г. НовiковаДУ «Iнститут нейрохiрургiї iм. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ |
|---|
Матеріали і методи. 94 пацієнтам з гістологічно верифікованими гліальними пухлинами головного мозку в доопераційний період проведено МРТ, ОФЕКТ головного мозку та ретроспективну інтеграцію отриманих даних ОФЕКТ/МРТ. Ефективність методики інтеграції даних ОФЕКТ/МРТ оцінювали за критеріями чутливості, специфічності та точності. Проведено аналіз якісних та кількісних характеристик пухлин.
Результати. Виявлено такі гістологічні типи гліом головного мозку: гліобластоми (ІV ступінь злоякісності) — 41 (44 %) випадок, анапластичні гліоми (III — ІV ступінь злоякісності) — 32 (34 %), типові гліоми (І — ІІ ступінь злоякісності) — 21 (22 %). Чутливість і точність методики інтеграції даних ОФЕКТ/МРТ для діагностики гліобластом становили 97 та 81 % відповідно, для діагностики анапластичних гліом — 74 та 53 % відповідно, специфічність та точність для діагностики типових гліом — 90 та 86 % відповідно.
Висновки. Методика інтеграції даних ОФЕКТ/МРТ — ефективний інструмент діагностики гліальних пухлин головного мозку.
Ключові слова: гліоми головного мозку, однофотонна емісійна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, інтеграція даних ОФЕКТ/МРТ.
Список літератури:
1. Коваль С. С. Собственный опыт диагностики глиальных новообразований головного мозга III — IV степени анаплазии (WHO grade III — IV) с применением методики ретроспективной интеграции данных ОФЭКТ и МРТ // Евразий. онкол. журн. — 2016. — № 1 (4). — С. 101 — 107.
2. Розуменко В. Д., Коваль С. С., Макеєв С. С. та ін. Можливості та переваги застосування суміщених ОФЕКТ/МРТ зображень у діагностиці гліобластом головного мозку // Зб. наук. пр. співробіт. НМАПО імені П. Л. Шупика. — 2014. — № 4 (23). — С. 114 — 119.
3. Шашков К. В. Послеоперационная оценка радикальности хирургического удаления астроцитарных глиом голового мозга (КТ и МРТ диагностика): Дис. ...канд. мед. наук. — М., 2010. — 290 с.
4. Cherry S. R. Multimodality imaging: beyond PET/CT and SPECT/CT // Semin Nucl Med. — 2009. — Vol. 39 (5). — P. 348 — 353.
5. Estorch M., Carrio I. Future challenges of multimodality imaging. Recent results // Cancer Res. — 2013. — Vol. 187. — P. 403 — 415.
6. Omuro Al., DeAngelis L. M. Glioblastoma and other malignant gliomas: a clinical review // JAMA. — 2013. — Vol. 310 (17). — P. 1842 — 1850.
7. Ostrom Q., Gittleman H., Blank P. et al. American Brain Tumor Association Adolescent and Young Adult Primary Brain and Central Nervous System Tumors Diagnosed in the United States in 2008 — 2012 // Neur. Oncol. — 2015. — Vol. 18 (suppl.1). — P. 50.
8. Studholme C., Hill D. L.G., Hawkes D. J. Automated three-dimensional registration of magnetic resonance and positron emission tomography brain images by multiresolution optimisation of voxel similarity measures // Med. Physics — 1997. — Vol. 24, N 1. — P. 25 — 35.
9. West J., Fitzpatrick J. M., Wang M. Y. Comparison and evaluation of retrospective intermodality brain image registration techniques // J. Comp. Assist. Tomogr. — 1997. — Vol. 21, N 4. — P. 554 — 566.
Інше: Стаття надійшла до редакції 2 вересня 2016 р.
Коваль Станіслав Сергійович, лікар-радіолог
04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди, 32,
відділення радіонуклідної діагностики
Е-mail: a9x600@mail.ru
|
Оценка эффективности применения методики интеграции данных ОФЭКТ/МРТ для диагностики глиальных опухолей головного мозгаС. С. Коваль, С. С. Макеев, Т. Г. НовиковаГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины», Киев |
|---|
Материалы и методы. 94 пациентам с гистологически верифицированными глиальными опухолями головного мозга в дооперационный период были выполнены МРТ, ОФЭКТ головного мозга и ретроспективная интеграция полученных данных ОФЭКТ/МРТ. Эффективность методики интеграции данных ОФЭКТ/МРТ оценивали по критериям чувствительности, специфичности и точности. Проведен анализ качественных и количественных характеристик опухолей.
Результаты. Выявлены следующие типы глиом головного мозга: глиобластомы (ІV степень злокачественности) — 41 (44 %) случай, анапластические глиомы (III — ІV стадии злокачественности) — 32 (34 %), глиомы типичной структуры (І — ІІ стадии злокачественности) — 21 (22 %). Чувствительность и точность методики интеграции данных ОФЭКТ/МРТ для диагностики глиобластом составили 97 и 81 % соответственно, для диагностики анапластических глиом — 74 и 53 % соответственно, специфичность и точность для диагностики глиом типической структуры — 90 и 86 % соответственно.
Выводы. Методика интеграции данных ОФЭКТ/МРТ — эффективный инструмент диагностики глиальных опухолей головного мозга.
Ключевые слова: глиомы головного мозга, однофотонная эмиссионная компьютерная томография, магнитно-резонансная томография, интеграция данных ОФЭКТ/МРТ.
Список литературы:
1. Коваль С. С. Собственный опыт диагностики глиальных новообразований головного мозга III — IV степени анаплазии (WHO grade III — IV) с применением методики ретроспективной интеграции данных ОФЭКТ и МРТ // Евразий. онкол. журн. — 2016. — № 1 (4). — С. 101 — 107.
2. Розуменко В. Д., Коваль С. С., Макеєв С. С. та ін. Можливості та переваги застосування суміщених ОФЕКТ/МРТ зображень у діагностиці гліобластом головного мозку // Зб. наук. пр. співробіт. НМАПО імені П. Л. Шупика. — 2014. — № 4 (23). — С. 114 — 119.
3. Шашков К. В. Послеоперационная оценка радикальности хирургического удаления астроцитарных глиом голового мозга (КТ и МРТ диагностика): Дис. ...канд. мед. наук. — М., 2010. — 290 с.
4. Cherry S. R. Multimodality imaging: beyond PET/CT and SPECT/CT // Semin Nucl Med. — 2009. — Vol. 39 (5). — P. 348 — 353.
5. Estorch M., Carrio I. Future challenges of multimodality imaging. Recent results // Cancer Res. — 2013. — Vol. 187. — P. 403 — 415.
6. Omuro Al., DeAngelis L. M. Glioblastoma and other malignant gliomas: a clinical review // JAMA. — 2013. — Vol. 310 (17). — P. 1842 — 1850.
7. Ostrom Q., Gittleman H., Blank P. et al. American Brain Tumor Association Adolescent and Young Adult Primary Brain and Central Nervous System Tumors Diagnosed in the United States in 2008 — 2012 // Neur. Oncol. — 2015. — Vol. 18 (suppl.1). — P. 50.
8. Studholme C., Hill D. L.G., Hawkes D. J. Automated three-dimensional registration of magnetic resonance and positron emission tomography brain images by multiresolution optimisation of voxel similarity measures // Med. Physics — 1997. — Vol. 24, N 1. — P. 25 — 35.
9. West J., Fitzpatrick J. M., Wang M. Y. Comparison and evaluation of retrospective intermodality brain image registration techniques // J. Comp. Assist. Tomogr. — 1997. — Vol. 21, N 4. — P. 554 — 566.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
6. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Втома і депресія у хворих на розсіяний склероз на тлі інтерферонотерапіїТ. А. Довбонос, Ю. В. ХижнякНаціональний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Обстежено 30 хворих із симтомами депресії та/або втоми, які виникли на тлі інтерферонотерапії ремітивного РС. Вираженість симптому втоми оцінювали за шкалою тяжкості втоми (FSS), наявність і вираженість депресії визначали за допомогою шкали депресії Бека.
Результати. Вираженість симптому втоми за шкалою FSS у разі терміну використання інтерферону-β (ІНФ-β) до 24 міс у середньому дорівнювала (4,30 ± 0,23) бала, понад 24 міс — (5,70 ± 0,77) бала (р = 0,018). Поєднання втоми і депресії спостерігали у 63,3 % хворих. За наявності втоми легкого ступеня середня оцінка за шкалою депресії становила (11,7 ± 1,7) бала, середнього ступеня — (14,2 ± 2,3) бала, тяжкого — (18,0 ± 1,7) бала (p = 0,034). Ознаки депресії виявлено у 81,8 % жінок і 52,6 % чоловіків, але суттєвої різниці між особами різних статей не зафіксовано (р > 0,05). Вияви депресії відзначено в усіх випадках застосування високих доз ІНФ-β, вони також корелювали з оцінкою за шкалою EDSS (р < 0,01).
Висновки. Виявлено часте поєднання втоми і депресії як побічної дії ІФН-β, а також пряму залежність між рівнем депресивних порушень і ступенем тяжкості втоми на тлі інтерферонотерапії ремітивного РС. Тривалість імуномодулювальної терапії понад 2 роки посилює симптом втоми, але суттєво не впливає на тяжкість депресії. Вираженість депресії корелює зі ступенем інвалідизації хворих на РС. Відзначено тенденцію до частішого розвитку депресії у жінок і на тлі застосування високих доз ІНФ-β.
Ключові слова: розсіяний склероз, інтерферон-β, побічна дія, втома, депресія.
Список літератури:
1. Gad A. H., Hegazy M. I., Hashem H. S., Hashem M. S. The effect of immunomodulator and immunosuppressant drugs on fatigue in multiple sclerosis // Egyptian J. Neurol., Psych., Neurosurg. — 2014. — Vol. 51 (4). — P. 439 — 444.
2. Goeb J. L., Even C., Nicolas G. et al. Psychiatric side effects of interferon-beta in multiple sclerosis // Eur. Psychiatry — 2006. — Vol. 21. — P. 186 — 193.
3. Heesen C., Nawrath L., Reich C. et al. Fatigue in multiple sclerosis: an example of cytokine mediated sickness behaviour? // J. Neurol. Neurosurg. Psych. — 2006. — Vol. 77. — P. 34 — 39.
4. Kim S., Foley F. W., Picone M. et al. Depression levels and interferon treatment in patients with multiple sclerosis // Int. J. MS Care. — 2012. — Vol. 14 (1). — P. 12 — 16.
5. Łabuz-Roszak B., Kubicka-Bączyk K., Pierzchała K. et al. Fatigue and its association with sleep disorders, depressive symptoms and anxiety in patients with multiple sclerosis // Neurol. Neurochir. Polska. — 2012. — Vol. 46 (4). — P. 309 — 317.
6. Lugaresi A., di Ioia M., Travaglini D. et al. Risk-benefit considerations in the treatment of relapsing-remitting multiple sclerosis // Neuropsychiatr. Dis. Treat. — 2013. — Vol. 9. — P. 893 — 914. doi: 10.2147/NDT.S45144
7. Lugaresi А., Rottoli M. R., Patti F. Fostering adherence to injectable disease-modifying therapies in multiple sclerosis // Exp. Rev. Neurotherap. — 2014. — Vol. 14 (9). — P. 1029 — 1042. DOI:10.1586/14737175.2014.945523
8. Malekzadeh A., Van de Geer-Peeters W. et al., and TREFAMS-ACE Study Group. Fatigue in patients with multiple sclerosis: Is it related to pro- and anti-inflammatory cytokines? // Dis. Markers. — 2015. 758314. doi: 10.1155/2015/758314
9. Manceau F., Latarche Cl., Pittion S. et al. Neutralizing antibodies and fatigue as predictors of low response to interferon-beta treatment in patients with multiple sclerosis // BMC Neurology. — 2014. — Vol. 14. — P. 215. DOI: 10.1186/s12883-014- 0215-y.
10. Melanson M., Grossberndt A., Klowak M., Leong C. et al. Fatigue and cognition in patients with relapsing multiple sclerosis treated with interferon β // Int. J. Neurosci. — 2010. — Vol. 120 (10). — P. 631 — 640. doi: 10.3109/00207454.2010.511732.
11. Metz L. M., Patten S. B., Archibald C. J. et al. The effect of immunomodulatory treatment on multiple sclerosis fatigue // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2004. — Vol. 75 (7). — P. 1045 — 1047.
12. Negahi A., Golmirzaei J., Hamedi Y. et al. Prevalence and associated factors of depression in patients with multiple sclerosis // Asian J. Med. Pharm. Res. — 2014. — Vol. 4 (1). — P. 15 — 20.
13. Patejdl R., Penner I. K., Noack T. K., Zettl U. K. Multiple sclerosis and fatigue: A review on the contribution of inflammation and immune-mediated neurodegeneration // Autoimmunity Rewies. — 2016. — Vol. 15 (3). — P. 210 — 220. doi:10.1016/j.autrev.2015.11.005
14. Patti F., Amato M. P., Trojano M. et al. Quality of life, depression and fatigue in mildly disabled patients with relapsing-remitting multiple sclerosis receiving subcutaneous interferon beta-1a: 3-year results from the COGIMUS (Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis) study // Mult. Scler. — 2011. — Vol. 17. — P. 991 — 1001.
15. Pravata E., Zecca C., Sestieri C. et al. Hyperconnectivity of the dorsolateral prefrontal cortex following mental effort in multiple sclerosis patients with cognitive fatigue // Mult. Scler. — 2016. — pii: 1352458515625806.
16. Putzki N., Katsarava Z., Vago S. et al. Prevalence and severity of multiple sclerosis associated fatigue // Eur. Neurol. — 2008. — Vol. 59. — P. 136 — 142.
17. Shatri N., Dakaj N., Blyta A. et al. Correlation between expanded disability status scale, depression, quality of life and age in patients with multiple sclerosis // Stand. Research J. Med. and Med. Science. — Vol. 3 (1). — P. 10 — 15.
18. Yildiz M., Tettenborn B., Putzki N. Multiple sclerosis-associated fatigue during disease-modifying treatment with natalizumab, interferon-beta and glatiramer acetate // Eur. Neurol. — 2011. — Vol. 65. — P. 231 — 232. DOI: 10.1159/000324028
19. Zervas I., Mitsonis C., Dimopoulos N. et al. P01 — 243 correlation between depression and interferon-beta therapy in patients with multiple sclerosis: a systematic review // European Psychiatry. — 2009. — Vol. 24. — Article S631.
Інше: Стаття надійшла до редакції 2 серпня 2016 р.
Довбонос Тетяна Анатоліївна, к. мед. н., доцент кафедри неврології
E-mail: tetanatdovbonos@ukr.net
|
Усталость и депрессия у больных рассеянным склерозом на фоне интерферонотерапииТ. А. Довбонос, Ю. В. ХижнякНациональный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Обследовано 30 больных с симптомом депрессии и/или усталости, которые возникли на фоне интерферонотерапии ремиттирующего РС. Выраженность симптома усталости оценивали по шкале оценки тяжести усталости (FSS), наличие и выраженность депрессии определяли с помощью шкалы депрессии Бека.
Результаты. Выраженность симптома усталости по шкале FSS в случае использования интерферона-β (ИФН-β) в течение 24 мес в среднем составляла (4,30 ± 0,23) балла, более 24 мес — (5,70 ± 0,77) балла (р = 0,018). Сочетание проявлений усталости и депрессии наблюдали у 63,3 % обследованных больных. При наличии усталости легкой степени средняя оценка по шкале депрессии составляла в среднем (11,7 ± 1,7) балла, средней степени — (14,2 ± 2,3) балла, тяжелой — (18,0 ± 1,7) балла (p = 0,034). Депрессию выявили у 81,8 % женщин и 52,6 % мужчин, но существенных различий между лицами разных полов не отмечено (р > 0,05). Признаки депрессии имели место во всех случаях применения высоких доз ИФН-β, а также коррелировали с оценкой по шкале EDSS (р < 0,01).
Выводы. Выявлены частое сочетание усталости и депрессии как побочного действия ИФН-β, а также прямая зависимость между уровнем депрессивных нарушений и степенью тяжести усталости при интерферонотерапии ремиттирующего РС. Продолжительность иммуномодулирующей терапии более 2 лет усиливает выраженность усталости, но существенно не влияет на тяжесть депрессии. Выраженность депрессии коррелирует со степенью инвалидизации больных РС. Отмечена тенденция к более частому развитию депрессии у женщин и на фоне применения высоких доз ИФН-β.
Ключевые слова: рассеянный склероз, интерферон-β, побочное действие, усталость, депрессия.
Список литературы:
1. Gad A. H., Hegazy M. I., Hashem H. S., Hashem M. S. The effect of immunomodulator and immunosuppressant drugs on fatigue in multiple sclerosis // Egyptian J. Neurol., Psych., Neurosurg. — 2014. — Vol. 51 (4). — P. 439 — 444.
2. Goeb J. L., Even C., Nicolas G. et al. Psychiatric side effects of interferon-beta in multiple sclerosis // Eur. Psychiatry — 2006. — Vol. 21. — P. 186 — 193.
3. Heesen C., Nawrath L., Reich C. et al. Fatigue in multiple sclerosis: an example of cytokine mediated sickness behaviour? // J. Neurol. Neurosurg. Psych. — 2006. — Vol. 77. — P. 34 — 39.
4. Kim S., Foley F. W., Picone M. et al. Depression levels and interferon treatment in patients with multiple sclerosis // Int. J. MS Care. — 2012. — Vol. 14 (1). — P. 12 — 16.
5. Łabuz-Roszak B., Kubicka-Bączyk K., Pierzchała K. et al. Fatigue and its association with sleep disorders, depressive symptoms and anxiety in patients with multiple sclerosis // Neurol. Neurochir. Polska. — 2012. — Vol. 46 (4). — P. 309 — 317.
6. Lugaresi A., di Ioia M., Travaglini D. et al. Risk-benefit considerations in the treatment of relapsing-remitting multiple sclerosis // Neuropsychiatr. Dis. Treat. — 2013. — Vol. 9. — P. 893 — 914. doi: 10.2147/NDT.S45144
7. Lugaresi А., Rottoli M. R., Patti F. Fostering adherence to injectable disease-modifying therapies in multiple sclerosis // Exp. Rev. Neurotherap. — 2014. — Vol. 14 (9). — P. 1029 — 1042. DOI:10.1586/14737175.2014.945523
8. Malekzadeh A., Van de Geer-Peeters W. et al., and TREFAMS-ACE Study Group. Fatigue in patients with multiple sclerosis: Is it related to pro- and anti-inflammatory cytokines? // Dis. Markers. — 2015. 758314. doi: 10.1155/2015/758314
9. Manceau F., Latarche Cl., Pittion S. et al. Neutralizing antibodies and fatigue as predictors of low response to interferon-beta treatment in patients with multiple sclerosis // BMC Neurology. — 2014. — Vol. 14. — P. 215. DOI: 10.1186/s12883-014- 0215-y.
10. Melanson M., Grossberndt A., Klowak M., Leong C. et al. Fatigue and cognition in patients with relapsing multiple sclerosis treated with interferon β // Int. J. Neurosci. — 2010. — Vol. 120 (10). — P. 631 — 640. doi: 10.3109/00207454.2010.511732.
11. Metz L. M., Patten S. B., Archibald C. J. et al. The effect of immunomodulatory treatment on multiple sclerosis fatigue // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 2004. — Vol. 75 (7). — P. 1045 — 1047.
12. Negahi A., Golmirzaei J., Hamedi Y. et al. Prevalence and associated factors of depression in patients with multiple sclerosis // Asian J. Med. Pharm. Res. — 2014. — Vol. 4 (1). — P. 15 — 20.
13. Patejdl R., Penner I. K., Noack T. K., Zettl U. K. Multiple sclerosis and fatigue: A review on the contribution of inflammation and immune-mediated neurodegeneration // Autoimmunity Rewies. — 2016. — Vol. 15 (3). — P. 210 — 220. doi:10.1016/j.autrev.2015.11.005
14. Patti F., Amato M. P., Trojano M. et al. Quality of life, depression and fatigue in mildly disabled patients with relapsing-remitting multiple sclerosis receiving subcutaneous interferon beta-1a: 3-year results from the COGIMUS (Cognitive Impairment in Multiple Sclerosis) study // Mult. Scler. — 2011. — Vol. 17. — P. 991 — 1001.
15. Pravata E., Zecca C., Sestieri C. et al. Hyperconnectivity of the dorsolateral prefrontal cortex following mental effort in multiple sclerosis patients with cognitive fatigue // Mult. Scler. — 2016. — pii: 1352458515625806.
16. Putzki N., Katsarava Z., Vago S. et al. Prevalence and severity of multiple sclerosis associated fatigue // Eur. Neurol. — 2008. — Vol. 59. — P. 136 — 142.
17. Shatri N., Dakaj N., Blyta A. et al. Correlation between expanded disability status scale, depression, quality of life and age in patients with multiple sclerosis // Stand. Research J. Med. and Med. Science. — Vol. 3 (1). — P. 10 — 15.
18. Yildiz M., Tettenborn B., Putzki N. Multiple sclerosis-associated fatigue during disease-modifying treatment with natalizumab, interferon-beta and glatiramer acetate // Eur. Neurol. — 2011. — Vol. 65. — P. 231 — 232. DOI: 10.1159/000324028
19. Zervas I., Mitsonis C., Dimopoulos N. et al. P01 — 243 correlation between depression and interferon-beta therapy in patients with multiple sclerosis: a systematic review // European Psychiatry. — 2009. — Vol. 24. — Article S631.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
7. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Валідація національної версії опитувальника DN4 для визначення невропатичного компонента болю у пацієнтів з хронічними больовими синдромами попереково-крижової локалізаціїВ. І. РоманенкоНаціональний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ |
|---|
Матеріали і методи. Обстежено 103 пацієнтів з хронічним вертеброгенним попереково-крижовим больовим синдромом та 30 практично здорових добровольців. За результатами клініко-неврологічного обстеження пацієнтів розподілено на групи, які відповідали першим чотирьом групам Класифікації захворювань хребта Квебекської спеціальної комісії. Наявність НК визначали за допомогою опитувальника DN4, який містить 7 пунктів, пов’язаних із симптомами, та 3 пункти, пов’язані із неврологічним обстеженням.
Результати. Проведено ROC-аналіз (receiver operating characteristics). Дискримінантні значення чутливості опитувальника DN4 — 67,92 %, специфічності — 94,00 %, значення індексу Йодена — 0,62 для 4 балів з 10. На рівні попереку середній бал за опитувальником DN4 у групі пацієнтів дорівнював 2,81 ± 1,38, при цьому 27 (26,2 %) пацієнтів мали бал ≥ 4 із 10. У найдистальнішій ділянці поширення болю в нижню кінцівку середній бал становив 4,85 ± 1,71, при цьому 65 (63,1 %) пацієнтів мали бал ≥ 4. Частка пацієнтів з балом ≥ 4 за опитувальником DN4 на рівні попереку була статистично значущо вищою (p < 0,05) у групі IV порівняно з іншими групами. Середній бал на рівні попереку був статистично значущо вищим у групі IV ((3,33 ± 1,56) бала) порівняно з групою I ((2,26 ± 1,01) бала).
Висновки. Вперше здійснено валідацію національної адаптованої версії опитувальника DN4 для визначення НК хронічного вертеброгенного попереково-крижового больового синдрому. Показано, що використання національної адаптованої версії опитувальника DN4 окремо для поперекової ділянки спини і окремо для нижньої кінцівки дає можливість визначити наявність НК болю навіть у нетипових випадках, коли НК не підозрюється, що дає змогу призначити адекватну, патогенетично обґрунтовану фармакотерапію.
Ключові слова: біль у нижній частині спини, опитувальник DN4, невропатичний біль.
Список літератури:
1. Atlas S. J., Deyo R. A., Patrick D. L. et al. The Quebec Task Force classification for spinal disorders and the severity, treatment, and outcomes of sciatica and lumbar spinal stenosis // Spine. — 1996. — Vol. 21. — P. 2885 — 2892.
2. Attal N., Perrot S., Fermanian J. et al. The neuropathic components of chronic low back pain: A prospective multicenter study using the DN4 Questionnaire // Pain. — 2011. — Vol. 12 (10). — P. 1080 — 1087.
3. Bennett M. I., Attal N., Backonja M. M. et al. Using screening tools to identify neuropathic pain // Pain. — 2007. — Vol. 127. — P. 199 — 203.
4. Breivik H., Collet B., Ventafridda V. et al. Survey of chronic pain in Europe: Prevalence, impact on daily life, and treatment // Eur. J. Pain. — 2006. — N 10. — P. 287 — 333.
5. Chou R., Qaseem A., Snow V. et al. Diagnosis and treatment of low back pain. A joint clinical practice guideline from the American College of Physicians and the American Pain Society // Ann. Intern. Med. — 2007. — Vol. 147. — P. 478 — 491.
6. Freynhagen R., Rolke R., Baron R. et al. Pseudoradicular and radicular low–back pain — a disease continuum rather than different entities? Answers from quantitative sensory testing // Pain. — 2008. — Vol. 135. — P. 65 — 74.
7. Freynhagen R., Baron R., Tolle T. et al. Screening of neuropathic pain components in patients with chronic back pain associated with nerve root compression: A prospective observational pilot study (MIPORT) // Curr. Med. Res. Opin. — 2006. — Vol. 22. — P. 529 — 537.
8. Freynhagen R., Baron R. et al. The evaluation of neuropathic components in low back pain // Curr. Pain Headache Rep. — 2009. — Vol. 13 (3). — P. 185 — 190.
9. Jensen T. S., Baron R., Haanpaa M. et al. A new definition of neuropathic pain // Pain. — 2011. — Vol. 152 (10). — P. 2204 — 2205.
10. Kaki A. M., El-Yaski A. Z., Youseif E. Identifying neuropathic pain among patients with chronic low-back pain: use of the Leeds Assessment of Neuropathic Symptoms and Signs pain scale // Reg Anesth Pain Med. — 2005. — Vol. 30 (5). — P. 422 — 428.
11. Murphy D. R., Hurwitz E. L., Gerrard J. K. et al. Pain patterns and descriptions in patients with radicular pain: Does the pain necessarily follow a specific dermatome? // Chiropr. Osteopat. — 2009. — Vol. 21. — P. 17 — 19.
12. Petersen T., Olsen S., Laslett M. et al. Inter-tester reliability of a new diagnostic classification system for patients with non–specific low back pain // Aust. J. Physiother. — 2004. — Vol. 50. — P. 85 — 94.
13. Report of the Quebec Task Force on Spinal Disorders. Scientific approach to the assessment and management of activity-related spinal disorders. A monograph for clinicians. — Philadelphia, 1987. — P. 1 — 59.
14. Scholz J., Mannion R. J., Hord D. E. et al. A novel tool for the assessment of pain: validation in low back pain // PLoS Med. — 2009. — Vol. 6 (4). — E. 1000047.
Інше: Стаття надійшла до редакції 29 серпня 2016 р.
Романенко Володимир Ігорович, асистент кафедри неврології
E-mail: vladimir.romanenko@pain.in.ua
|
Валидация национальной версии опросника DN4 для определения невропатического компонента боли у пациентов с хроническими болевыми синдромами пояснично-крестцовой локализацииВ. И. РоманенкоНациональный медицинский университет им. А. А. Богомольца, Киев |
|---|
Материалы и методы. Обследованы 103 пациента с хроническим вертеброгенным пояснично-крестцовым болевым синдромом и 30 практически здоровых добровольцев. По результатам клинико-неврологического обследования пациентов распределили на группы, которые соответствовали первым четырем группам Классификации заболеваний позвоночника Квебекской специальной комиссии. Определение наличия НК осуществляли с помощью опросника DN4, который содержит 7 пунктов, связанных с симптомами, и 3 пункта, связанных с неврологическим обследованием.
Результаты. Проведен ROC-анализ (receiver operating characteristics). Дискриминантные значения чувствительности опросника DN4 — 67,9 %, специфичности — 94,0 %, значение индекса Йодена — 0,62 для 4 баллов из 10. На уровне поясницы средний балл по опроснику DN4 в группе пациентов составил 2,81 ± 1,38, при этом 27 (26,2 %) пациентов имели балл ≥ 4 из 10. В наиболее дистальной области распространения боли в нижнюю конечность средний балл по опроснику DN4 составил 4,85 ± 1,71, при этом 65 (63,1 %) пациентов имели балл ≥ 4. Доля пациентов с баллом ≥ 4 из 10 по опроснику DN4 на уровне поясницы была статистически значимо выше (p < 0,05) в группе IV по сравнению с другими группами. Средний балл по опроснику DN4 на уровне поясницы был статистически значимо выше в группе пациентов IV ((3,33 ± 1,56) балла) по сравнению с группой I ((2,26 ± 1,01) балла).
Выводы. Впервые выполнена валидация национальной адаптированной версии опросника DN4 для определения НК хронического вертеброгенного пояснично-крестцового болевого синдрома. Показано, что использование национальной адаптированной версии опросника DN4 отдельно для поясничной области и отдельно для нижней конечности позволяет определить наличие НК боли даже в нетипичных случаях, когда НК не подозревается, что позволяет назначить адекватную, патогенетически обоснованную фармакотерапию.
Ключевые слова: боль в нижней части спины, опросник DN4, невропатическая боль.
Список литературы:
1. Atlas S. J., Deyo R. A., Patrick D. L. et al. The Quebec Task Force classification for spinal disorders and the severity, treatment, and outcomes of sciatica and lumbar spinal stenosis // Spine. — 1996. — Vol. 21. — P. 2885 — 2892.
2. Attal N., Perrot S., Fermanian J. et al. The neuropathic components of chronic low back pain: A prospective multicenter study using the DN4 Questionnaire // Pain. — 2011. — Vol. 12 (10). — P. 1080 — 1087.
3. Bennett M. I., Attal N., Backonja M. M. et al. Using screening tools to identify neuropathic pain // Pain. — 2007. — Vol. 127. — P. 199 — 203.
4. Breivik H., Collet B., Ventafridda V. et al. Survey of chronic pain in Europe: Prevalence, impact on daily life, and treatment // Eur. J. Pain. — 2006. — N 10. — P. 287 — 333.
5. Chou R., Qaseem A., Snow V. et al. Diagnosis and treatment of low back pain. A joint clinical practice guideline from the American College of Physicians and the American Pain Society // Ann. Intern. Med. — 2007. — Vol. 147. — P. 478 — 491.
6. Freynhagen R., Rolke R., Baron R. et al. Pseudoradicular and radicular low–back pain — a disease continuum rather than different entities? Answers from quantitative sensory testing // Pain. — 2008. — Vol. 135. — P. 65 — 74.
7. Freynhagen R., Baron R., Tolle T. et al. Screening of neuropathic pain components in patients with chronic back pain associated with nerve root compression: A prospective observational pilot study (MIPORT) // Curr. Med. Res. Opin. — 2006. — Vol. 22. — P. 529 — 537.
8. Freynhagen R., Baron R. et al. The evaluation of neuropathic components in low back pain // Curr. Pain Headache Rep. — 2009. — Vol. 13 (3). — P. 185 — 190.
9. Jensen T. S., Baron R., Haanpaa M. et al. A new definition of neuropathic pain // Pain. — 2011. — Vol. 152 (10). — P. 2204 — 2205.
10. Kaki A. M., El-Yaski A. Z., Youseif E. Identifying neuropathic pain among patients with chronic low-back pain: use of the Leeds Assessment of Neuropathic Symptoms and Signs pain scale // Reg Anesth Pain Med. — 2005. — Vol. 30 (5). — P. 422 — 428.
11. Murphy D. R., Hurwitz E. L., Gerrard J. K. et al. Pain patterns and descriptions in patients with radicular pain: Does the pain necessarily follow a specific dermatome? // Chiropr. Osteopat. — 2009. — Vol. 21. — P. 17 — 19.
12. Petersen T., Olsen S., Laslett M. et al. Inter-tester reliability of a new diagnostic classification system for patients with non–specific low back pain // Aust. J. Physiother. — 2004. — Vol. 50. — P. 85 — 94.
13. Report of the Quebec Task Force on Spinal Disorders. Scientific approach to the assessment and management of activity-related spinal disorders. A monograph for clinicians. — Philadelphia, 1987. — P. 1 — 59.
14. Scholz J., Mannion R. J., Hord D. E. et al. A novel tool for the assessment of pain: validation in low back pain // PLoS Med. — 2009. — Vol. 6 (4). — E. 1000047.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
8. Оригінальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Міалгічний синдром при грипі типу ВВ. В. Гнатюк, Т. В. ПокровськаЛьвівський національний медичний університет ім. Данила Галицького |
|---|
Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 24 дітей, хворих на грип, віком від 4 до 12 років. Для верифікації діагнозу грипу використовували полімеразну ланцюгову реакцію, люмінесцентну мікроскопію, імунохроматографічний аналіз. Визначали рівень креатинфосфокінази. Проводили електроміографічне дослідження.
Результати. Грип типу В в епідемічному сезоні 2014/2015 рр. у дітей характеризувався середньотяжким перебігом з переважанням симптомів інтоксикації на тлі характерних для грипу змін лабораторних показників периферичної крові. Особливостями перебігу грипу типу В у дітей можна вважати появу міалгічного синдрому вираженої інтенсивності, який локалізувався в литкових м’язах, виникав на 3-тю — 5-ту добу від початку захворювання на тлі зниження виявів інтоксикації, що не спостерігали під час попередніх епідемій. Міалгії литкових м’язів на тлі грипу реєстрували у дітей віком 4 — 12 років.
Висновки. Особливістю перебігу грипу типу В в епідемічному сезоні 2014/2015 рр. є наявність міалгічного синдрому. Для диференційної діагностики міалгії та неврологічних ускладнень грипу слід визначати рівень креатинфосфокінази у сироватці крові. Виявлено позитивну кореляцію між вмістом креатинфосфокінази у сироватці крові та інтенсивністю міалгічного синдрому.
Ключові слова: грип типу В, діти, міалгічний синдром, литкові м’язи, креатинфосфокіназа.
Список літератури:
1. Анализ ситуации по текущему сезону гриппа // Flu Focus. Электронный журнал по вопросам гриппа в Европейском регионе. — 2013. — Вып. 7. http://www.euro.who.int/.
2. Зінчук О. М., Зубач О. О. Особливості ранньої діагностики, етіотропної терапії та хіміопрофілактики грипу // Актуальная инфектология. — 2013. — № 1. — С. 87.
3. Bose M. E., Eric T. Beck E. T. et al. Rapid semiautomated subtyping of influenza virus species during the 2009 swine origin influenza A H1N1 virus epidemic in Milwaukee, Wisconsin // J. Clin. Microbiol. — 2009. — Vol. 47. — P. 2779 — 2786.
4. Kaji M., Watanabe A., Aizawa H. Differences in clinical features between influenza A H1N1, A H3N2, and B in adult patients // Respirol. — 2003. — N 8 (2). — P. 231 — 233.
5. Skowronski D. M. Case series of rash associated with influenza B in school children // Influenza Other Respir. Viruses. — 2015. — N 9 (1). — P. 32 — 71.
6. Skowronski D., Chambers C. et al. Integrated sentinel surveillance linking genetic, antigenic, and epidemiologic monitoring of influenza vaccine-virus relatedness and effectiveness during the 2013 — 2014 influenza season // J. Infect. Dis. — 2015. — Vol. 212 (5). — P. 726 — 739.
Інше: Стаття надійшла до редакції 13 вересня 2016 р.
Гнатюк Віра Василівна, к. мед. н.,
асистент кафедри дитячих інфекційних хвороб
E-mail: virahnatukms@ukr.net
|
Миалгический синдром при гриппе типа ВВ. В. Гнатюк, Т. В. ПокровскаяЛьвовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого |
|---|
Материалы и методы. Под наблюдением находилось 24 детей, больных гриппом, в возрасте от 4 до 12 лет. Для верификации диагноза использовали полимеразную цепную реакцию, люминесцентную микроскопию, иммунохроматографический анализ. Определяли уровень креатинфосфокиназы. Проводили электромиографическое исследование.
Результаты. Грипп типа В в эпидемическом сезоне 2014/2015 гг. у детей характеризовался среднетяжелым течением с преобладанием симптомов интоксикации на фоне характерных для гриппа изменений лабораторных показателей периферической крови. Особенностями течения гриппа типа В у детей можно считать появление миалгического синдрома выраженной интенсивности, который локализовался в икроножных мышцах, возникал на 3-и — 5-е сутки от начала заболевания на фоне снижения проявлений интоксикации, что не наблюдали во время предыдущих эпидемий. Миалгии икроножных мышц на фоне гриппа регистрировали у детей в возрасте 4 — 12 лет.
Выводы. Особенностью течения гриппа типа В в эпидемическом сезоне 2014/2015 гг. является наличие миалгического синдрома. Для дифференциальной диагностики миалгии и неврологических осложнений гриппа следует определять уровень креатинфосфокиназы в сыворотке крови. Выявлена положительная корреляция между содержанием креатинфосфокиназы в сыворотке крови и интенсивностью миалгического синдрома.
Ключевые слова: грипп типа В, дети, миалгический синдром, икроножные мышцы, креатинфосфокиназа.
Список литературы:
1. Анализ ситуации по текущему сезону гриппа // Flu Focus. Электронный журнал по вопросам гриппа в Европейском регионе. — 2013. — Вып. 7. http://www.euro.who.int/.
2. Зінчук О. М., Зубач О. О. Особливості ранньої діагностики, етіотропної терапії та хіміопрофілактики грипу // Актуальная инфектология. — 2013. — № 1. — С. 87.
3. Bose M. E., Eric T. Beck E. T. et al. Rapid semiautomated subtyping of influenza virus species during the 2009 swine origin influenza A H1N1 virus epidemic in Milwaukee, Wisconsin // J. Clin. Microbiol. — 2009. — Vol. 47. — P. 2779 — 2786.
4. Kaji M., Watanabe A., Aizawa H. Differences in clinical features between influenza A H1N1, A H3N2, and B in adult patients // Respirol. — 2003. — N 8 (2). — P. 231 — 233.
5. Skowronski D. M. Case series of rash associated with influenza B in school children // Influenza Other Respir. Viruses. — 2015. — N 9 (1). — P. 32 — 71.
6. Skowronski D., Chambers C. et al. Integrated sentinel surveillance linking genetic, antigenic, and epidemiologic monitoring of influenza vaccine-virus relatedness and effectiveness during the 2013 — 2014 influenza season // J. Infect. Dis. — 2015. — Vol. 212 (5). — P. 726 — 739.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
9. випадок із практики
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Психогенні рухові розлади (клінічний випадок)А. І. Байдаулетова1, 2, О. О. Шавловська31 Казахський медичний університет неперервної освіти, Алмати, Казахстан |
|---|
Ключові слова: психогенні рухові розлади, психогенна дистонія, фіксована дистонія, конверсійний розлад, соматоформний розлад.
Список літератури:
1. Дюкова Г. М., Голубев В. Л. Психогенные двигательные расстройства в историческом аспекте // Бюллетень Национального общества по изучению болезни Паркинсона и расстройства движений. — 2012. — № 1. — С. 21 — 27.
2. Дюкова Г. Д. Конверсионные и соматоформные расстройства в общей медицинской практике // Мед. совет. — 2013. — № 2. — С. 50 — 58
3. Перегожин Л. О. Соматоформные расстройства. Диагностика, лечение, профилактика. Клинические рекомендации. — М.: HSE, 2015
4. Шавловская О. А. Писчий спазм: клиника, диагностика, лечение: Дис. …д-ра мед. наук. — М., 2011, 349 с.
5. Штульман Д.Р., Голубев В.Л., Дюкова Г.М. и др. Психогенная дистония // Неврол. журн. — 1997. — № 3. — С. 34 — 38
6. Экстрапирамидные расстройства. Руководство по диагностике и лечению / Под ред. В.Н. Штока, И.А. Ивановой-Смоленской, О.С. Левина. — М.: МЕДпресс-информ, 2002.
7. Albanese A., Bhatia K., Bressman S. B. et al. Phenomenology and classification of dystonia: a consensus update // Mov. Disorders. — 2013. — Vol. 28, N 7. — P. 863 — 873.
8. Baizabal-Carvallo J. F., Fekete R. Recognizing uncommon presentations of psychogenic (functional) movement disorders // Tremor Other Hyperkinetic Movements. — 2015. — Vol. 30, N 5. — P. 279. doi:10.7916/D8VM4B13.
9. Baizabal-Carvallo J. F., Jankovic J. Speech and voice disorders in patients with psychogenic movement disorders // J. Neurol. — 2015. — Vol. 262, N 11. — P. 2420 — 2424. doi:10.1007/s00415-015-7856-7.
10. Broussolle E., Laurencin C., Bernard E. et al. Early illustrations of geste antagoniste in cervical and generalized dystonia // Tremor Other Hyperkinet Moments. — 2015. — Vol. 5, N 2. — P. 332 — 339. doi:10.7916/D8KD1X74.
11. Cras P., Crosiers D. Psychogenic movement disorders // Tijdschrift Voor Psychiatrie. — 2015. — Vol. 57, N 2. — P. 104 — 108.
12. Dallocchio C., Marangi A., Tinazzi M. Functional or psychogenic movement disorders: an endless enigmatic tale // Front Neurol. — 2015. — Vol. 6, N 37. — P. 367 — 389. doi:10.3389/fneur.2015.00037
13. Edwards M. J., Stone J., Lang A. E. Functional psychogenic movement disorders: Do we know what they are? // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 13. — P. 1696 — 1697. doi:10.1002/mds.26039.
14. Edwards M. J., Stone J., Lang A. E. From psychogenic movement disorder to functional movement disorder: it’s time to change the name // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 7. — P. 849 — 852. doi:10.1002/mds.25562.
15. Espay A. J., Lang A. E. Phenotype-specific diagnosis of functional (psychogenic) movement disorders // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2015. — Vol. 15, N 6. — P. 32. doi:10.1007/s11910-015-0556-y.
16. Factor S. A., Podskalny G. D., Molho E. S. Psychogenic movement disorders: frequency, clinical profile, and characteristics // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1995. — Vol. 59. — P. 406 — 412.
17. Fahn S., Olanow C. W. Psychogenic movement disorders: They are what they are // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 7. — P. 853 — 856. doi:10.1002/mds.25899.
18. Hallett M. Functional (psychogenic) movement disorders — Clinical presentations // Parkinsonism Relat Disorders. — Vol. 22, N 1. — P. 149 — 152. doi:10.1016/j.parkreldis.2015.08.036.
19. Hawley J. S., Weiner W. J. Psychogenic dystonia and peripheral trauma // Neurol. — 2011. — Vol. 77. — P. 496 — 502.
20. Hidasi Z., Salacz P., Csibri E. Movement disorders is psychiatric diseases // Neuropsychopharmacologia Hungarica. — 2014. — Vol. 16, N 4. — P. 205 — 211.
21. Hinson V. K., Cubo E., Comella C. L. et al. Rating scale for psychogenic movement disorders: scale development and clinimetric testing // Mov. Disorders. — 2005. — Vol. 20, N 12. — P. 1592 — 1597.
22. Honing M. L.H., Kon M. Dysfunctional postures of the hand as part of a conversion reaction // J. Hand Surg Br. — 1996. — Vol. 21, N 2. — P. 271 — 275.
23. Ibrahim N.M, Martino D., van de Warrenburg B. P. et al. The prognosis of fixed dystonia: a follow-up study // Parkinsonism Relat Disorders. — 2009. — Vol. 15, N 8. — P. 592 — 597.
24. ICD-10, Version: 2016. Available at: http://apps.who.int/classifications/icd10/browse/2016/
25. ICD-11 Beta Draft — Joint Linearization for Mortality and Morbidity Statistics. Available at: http://id.who.int/icd/entity/334423054
26. Jankovic J. Psychogenic versus functional movement disorders? That is the question // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 13. — P. 1697 — 1698. doi:10.1002/mds.26040
27. Kamble N. L., Pal P. K. Electrophysiological evaluation of psychogenic movement disorders // Parkinsonism Relationship Disorders. — 2016. — Vol. 22, N 1. — P. 153 — 158. doi:10.1016/j.parkreldis.2015.09.016.
28. Kamble N., Prashantha D. K., Jha M. et al. Gender and age determinants of psychogenic movement disorders: a clinical profile of 73 patients // Can J. Neurol Science. — 2016. — Vol. 13. — P. 1 — 10.
29. Katschnig P., Edwards M. J., Schwingenschuh P. et al. Mental rotation of body parts and sensory temporal discrimination in fixed dystonia // Mov. Disorders. — 2010. — Vol. 25, N 8. — P. 1061 — 1067.
30. La Faver K., Hallett M. Functional or psychogenic: what’s the better name? // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 13. — P. 1698 — 1699. doi: 10.1002/mds.26035.
31. Lang A. E. Psychogenic dystonia: a review of 18 cases // Can J. Neurology Science. — 1995. — Vol. 22. — P. 136 — 143.
32. Schrag A., Trimble M., Quinn N. et al. The syndrome of fixed dystonia: an evaluation of 103 patients // Brain. — 2004. — Vol. 127, N 10. — P. 2360 — 2372.
33. Thenganatt M. A., Jankovic J. Psychogenic movement disorders // Neurol. Clin. — 2015. — Vol. 33, N 1. — P. 205 — 224. doi: 10.1016/j.ncl.2014.09.013.
34. Van der Hoeven R. M., Broersma M., Pijnenborg G. H. Functional (psychogenic) movement disorders associated with normal scores in psychological questionnaires: A case control study // J. Psychosom Res. — 2015. — Vol. 79, N 3. — P. 190 — 194. doi:10.1016/j.jpsychores.2015.06.002.
Інше: Стаття надійшла до редакції 12 вересня 2016 р.
Байдаулетова Алія Іманалієвна, к. мед. н., невролог вищої категорії, асистент кафедри функціональної діагностики
E-mail: baidaulet@mail.ru
|
Психогенные двигательные расстройства (клинический случай)А. И. Байдаулетова1, 2, О. А. Шавловская31 Казахский медицинский университет непрерывного образования, Алматы, Казахстан |
|---|
Ключевые слова: психогенные двигательные расстройства, психогенная дистония, фиксированная дистония, конверсионное расстройство, соматоформное расстройство.
Список литературы:
1. Дюкова Г. М., Голубев В. Л. Психогенные двигательные расстройства в историческом аспекте // Бюллетень Национального общества по изучению болезни Паркинсона и расстройства движений. — 2012. — № 1. — С. 21 — 27.
2. Дюкова Г. Д. Конверсионные и соматоформные расстройства в общей медицинской практике // Мед. совет. — 2013. — № 2. — С. 50 — 58
3. Перегожин Л. О. Соматоформные расстройства. Диагностика, лечение, профилактика. Клинические рекомендации. — М.: HSE, 2015
4. Шавловская О. А. Писчий спазм: клиника, диагностика, лечение: Дис. …д-ра мед. наук. — М., 2011, 349 с.
5. Штульман Д.Р., Голубев В.Л., Дюкова Г.М. и др. Психогенная дистония // Неврол. журн. — 1997. — № 3. — С. 34 — 38
6. Экстрапирамидные расстройства. Руководство по диагностике и лечению / Под ред. В.Н. Штока, И.А. Ивановой-Смоленской, О.С. Левина. — М.: МЕДпресс-информ, 2002.
7. Albanese A., Bhatia K., Bressman S. B. et al. Phenomenology and classification of dystonia: a consensus update // Mov. Disorders. — 2013. — Vol. 28, N 7. — P. 863 — 873.
8. Baizabal-Carvallo J. F., Fekete R. Recognizing uncommon presentations of psychogenic (functional) movement disorders // Tremor Other Hyperkinetic Movements. — 2015. — Vol. 30, N 5. — P. 279. doi:10.7916/D8VM4B13.
9. Baizabal-Carvallo J. F., Jankovic J. Speech and voice disorders in patients with psychogenic movement disorders // J. Neurol. — 2015. — Vol. 262, N 11. — P. 2420 — 2424. doi:10.1007/s00415-015-7856-7.
10. Broussolle E., Laurencin C., Bernard E. et al. Early illustrations of geste antagoniste in cervical and generalized dystonia // Tremor Other Hyperkinet Moments. — 2015. — Vol. 5, N 2. — P. 332 — 339. doi:10.7916/D8KD1X74.
11. Cras P., Crosiers D. Psychogenic movement disorders // Tijdschrift Voor Psychiatrie. — 2015. — Vol. 57, N 2. — P. 104 — 108.
12. Dallocchio C., Marangi A., Tinazzi M. Functional or psychogenic movement disorders: an endless enigmatic tale // Front Neurol. — 2015. — Vol. 6, N 37. — P. 367 — 389. doi:10.3389/fneur.2015.00037
13. Edwards M. J., Stone J., Lang A. E. Functional psychogenic movement disorders: Do we know what they are? // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 13. — P. 1696 — 1697. doi:10.1002/mds.26039.
14. Edwards M. J., Stone J., Lang A. E. From psychogenic movement disorder to functional movement disorder: it’s time to change the name // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 7. — P. 849 — 852. doi:10.1002/mds.25562.
15. Espay A. J., Lang A. E. Phenotype-specific diagnosis of functional (psychogenic) movement disorders // Curr. Neurol. Neurosci. Rep. — 2015. — Vol. 15, N 6. — P. 32. doi:10.1007/s11910-015-0556-y.
16. Factor S. A., Podskalny G. D., Molho E. S. Psychogenic movement disorders: frequency, clinical profile, and characteristics // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. — 1995. — Vol. 59. — P. 406 — 412.
17. Fahn S., Olanow C. W. Psychogenic movement disorders: They are what they are // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 7. — P. 853 — 856. doi:10.1002/mds.25899.
18. Hallett M. Functional (psychogenic) movement disorders — Clinical presentations // Parkinsonism Relat Disorders. — Vol. 22, N 1. — P. 149 — 152. doi:10.1016/j.parkreldis.2015.08.036.
19. Hawley J. S., Weiner W. J. Psychogenic dystonia and peripheral trauma // Neurol. — 2011. — Vol. 77. — P. 496 — 502.
20. Hidasi Z., Salacz P., Csibri E. Movement disorders is psychiatric diseases // Neuropsychopharmacologia Hungarica. — 2014. — Vol. 16, N 4. — P. 205 — 211.
21. Hinson V. K., Cubo E., Comella C. L. et al. Rating scale for psychogenic movement disorders: scale development and clinimetric testing // Mov. Disorders. — 2005. — Vol. 20, N 12. — P. 1592 — 1597.
22. Honing M. L.H., Kon M. Dysfunctional postures of the hand as part of a conversion reaction // J. Hand Surg Br. — 1996. — Vol. 21, N 2. — P. 271 — 275.
23. Ibrahim N.M, Martino D., van de Warrenburg B. P. et al. The prognosis of fixed dystonia: a follow-up study // Parkinsonism Relat Disorders. — 2009. — Vol. 15, N 8. — P. 592 — 597.
24. ICD-10, Version: 2016. Available at: http://apps.who.int/classifications/icd10/browse/2016/
25. ICD-11 Beta Draft — Joint Linearization for Mortality and Morbidity Statistics. Available at: http://id.who.int/icd/entity/334423054
26. Jankovic J. Psychogenic versus functional movement disorders? That is the question // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 13. — P. 1697 — 1698. doi:10.1002/mds.26040
27. Kamble N. L., Pal P. K. Electrophysiological evaluation of psychogenic movement disorders // Parkinsonism Relationship Disorders. — 2016. — Vol. 22, N 1. — P. 153 — 158. doi:10.1016/j.parkreldis.2015.09.016.
28. Kamble N., Prashantha D. K., Jha M. et al. Gender and age determinants of psychogenic movement disorders: a clinical profile of 73 patients // Can J. Neurol Science. — 2016. — Vol. 13. — P. 1 — 10.
29. Katschnig P., Edwards M. J., Schwingenschuh P. et al. Mental rotation of body parts and sensory temporal discrimination in fixed dystonia // Mov. Disorders. — 2010. — Vol. 25, N 8. — P. 1061 — 1067.
30. La Faver K., Hallett M. Functional or psychogenic: what’s the better name? // Mov. Disorders. — 2014. — Vol. 29, N 13. — P. 1698 — 1699. doi: 10.1002/mds.26035.
31. Lang A. E. Psychogenic dystonia: a review of 18 cases // Can J. Neurology Science. — 1995. — Vol. 22. — P. 136 — 143.
32. Schrag A., Trimble M., Quinn N. et al. The syndrome of fixed dystonia: an evaluation of 103 patients // Brain. — 2004. — Vol. 127, N 10. — P. 2360 — 2372.
33. Thenganatt M. A., Jankovic J. Psychogenic movement disorders // Neurol. Clin. — 2015. — Vol. 33, N 1. — P. 205 — 224. doi: 10.1016/j.ncl.2014.09.013.
34. Van der Hoeven R. M., Broersma M., Pijnenborg G. H. Functional (psychogenic) movement disorders associated with normal scores in psychological questionnaires: A case control study // J. Psychosom Res. — 2015. — Vol. 79, N 3. — P. 190 — 194. doi:10.1016/j.jpsychores.2015.06.002.
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Російська
10. експериментальні дослідження
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Вплив трансплантації тканини нюхової цибулини на перебіг регенераційного процесу при травмі спинного мозку в експериментіВ. І. Цимбалюк1, В. В. Медведєв2, Ю. Ю. Сенчик3, Н. Я. Гридіна1, Н. Г. Драгунцова1, С. М. Дичко11 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України», Київ |
|---|
Матеріали і методи. Тварини — білі щурі-самці (вік — 5,5 міс, маса тіла — 300 г, інбредна лінія, похідна породи Wistar). Основні експериментальні групи: 1-ша (n = 34) — травма спинного мозку та негайна гомотопічна трансплантація фрагмента нюхової цибулини зрілого щура, 2-га (n = 40) — травма спинного мозку. Модель травми — лівобічний половинний перетин спинного мозку на рівні Т11. Моніторинг показника функції (ПФ) ЗІК проводили з використанням шкали Вasso — Вeattie — Вresnahan.
Результати. ТТНЦ не змінює внутрішньогрупового розподілу значень ПФ ЗІК, але впливає на динаміку його зміни: у ранній період травми забезпечує статистично значуще переважання ПФ ЗІК з максимумом на 3-й тиждень ((3,7 ± 0,5) бала за шкалою Вasso — Вeattie — Вresnahan) з подальшим поступовим статистично значущим зменшенням до (2,4 ± 0,6) бала (24-й тиждень). Перехрест значень з контрольною групою відзначено на 8-му тижні експерименту. Для контрольної групи характерна двофазна динаміка збільшення ПФ ЗІК протягом усього експерименту. Швидкий позитивний ефект ТТНЦ, імовірно, пов’язаний з нейропротекторним VEGF-залежним її впливом, негативна динаміка протягом 2 — 6-го місяця експерименту — з верифікованою деградацією трансплантата і новоутворених мікросудин перифокальної зони.
Висновки. ТТНЦ спричиняє тимчасовий (лише в ранній період травматичного процесу) позитивний вплив на відновлення функції еферентної частини рухової системи. Оцінка ефективності цього виду нейротрансплантації потребує врахування динаміки синдрому спастичності та хронічного больового синдрому.
Ключові слова: травма спинного мозку, трансплантація тканини нюхової цибулини, відновлення рухової функції, синдром посттравматичної спастичності.
Список літератури:
1. Медведєв В. В. Вплив трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті // Укр. неврол. журн. — 2007. — № 4. — С. 93 — 101.
2. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В. Вплив трансплантації клітин нюхової цибулини на відновні процеси у спинному мозку після його експериментального травматичного пошкодження та імплантації синтетичного макропористого гідрогелю // Укр. неврол. журн. — 2008. — № 2. — С. 73 — 83.
3. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Семенова В. М. та ін. Модель перетину половини поперечника спинного мозку. І. Технічні, патоморфологічні та клініко-експериментальні особливості // Укр. нейрохірург. журн. — 2016. — № 2. — С. 18 — 27.
4. Цимбалюк В. І., Медведєв В. В., Сенчик Ю. Ю. Ce.re.bellum, або мозочок: Монографія. — Вінниця: Нова Книга, 2013. — 272 с.
5. Цымбалюк В. И., Медведев В. В. Спинной мозг. Элегия надежды: Монография. — Винница: Нова Книга, 2010. — 944 с.
6. Assunção-Silva R. C., Gomes E. D., Sousa N. et al. Hydrogels and cell based therapies in spinal cord injury regeneration // Stem. Cells International. — 2015. — Vol. 2015, Art. ID 948040. — P. 1 — 24.
7. Bonzano S., Bovetti S., Gendusa C. et al. Adult born olfactory bulb dopaminergic interneurons: molecular determinants and experience-dependent plasticity // Front. Neurosci. — 2016. — Vol. 10, Art. 189. — P. 1 — 8.
8. Burke D. A., Magnuson D. S.K. Basso, Beattie, and Bresnahan scale locomotor assessment following spinal cord injury and its utility as a criterion for other assessments // Springer Protocols Handbooks / Ed. by J. Chen, X.-M. Xu, Z. C. Xu, J. H. Zhang. — Humana Press, 2012. — Vol. 2. — P. 591 — 604.
9. Chi O. Z., Hunter C., Liu X., Weiss H. R. Effects of anti-VEGF antibody on blood-brain barrier disruption in focal cerebral ischemia // Exp. Neurol. — 2007. — Vol. 204. — P. 283 — 287.
10. Chou R.-H., Lu C.-Y., Lee W. et al. The potential therapeutic applications of olfactory ensheathing cells in regenerative medicine // Cell. Transplantation. — 2014. — Vol. 23. — P. 567 — 571.
11. Czyz M., Tabakow P., Hernandez-Sanchez I. et al. Obtaining the olfactory bulb as a source of olfactory ensheathing cells with the use of minimally invasive neuroendoscopy-assisted supraorbital keyhole approach — cadaveric feasibility study // Br. J. Neurosurg. — 2015. — Vol. 29, N 3. — P. 362 — 370.
12. De Almodovar C. R., Lambrechts D., Mazzone M., Carmeliet P. Role and therapeutic potential of VEGF in the nervous system // Physiol. Rev. — 2009. — Vol. 89. — P. 607 — 648.
13. Gengatharan A., Bammann R. R., Saghatelyan A. The role of astrocytes in the generation, migration, and integration of new neurons in the adult olfactory bulb // Front. Neurosci. — 2016. — Vol. 10, Article 149. — P. 1 — 8.
14. Gu X., Ding F., Williams D. F. Neural tissue engineering options for peripheral nerve regeneration // Biomaterials. — 2014. — Vol. 35, N 24. — P. 6143 — 6156.
15. Hou Y., Shin Y.-J., Jiwon Han E. et al. Distribution of vascular endothelial growth factor receptor-3/Flt4 mRNA in adult rat central nervous system // J. Chemical. Neuroanatomy. — 2011. — Vol. 42. — P. 56 — 64.
16. Imai Т. Construction of functional neuronal circuitry in the olfactory bulb // Semin. Cell Develop. Biol. — 2014. — Vol. 35. — P. 180 — 188.
17. Kosaka T., Kosaka K. Neuronal organization of the main olfactory bulb revisited // Anat. Sci. Int. — 2016. — Vol. 91. — P. 115 — 127.
18. Lazarini F., Gabellec M.-M., Moigneu C. et al. Adult neurogenesis restores dopaminergic neuronal loss in the olfactory bulb // J. Neurosci. — 2014. — Vol. 34, N. 43. — P. 14430 — 14442.
19. Lee B. B., Cripps R. A., Fitzharris М., Wing Р. С. The global map for traumatic spinal cord injury epidemiology: update 2011, global incidence rate // Spinal Cord. — 2014. — Vol. 52, N 2. — P. 110 — 116.
20. Lledo P.-M., Valley M. Adult olfactory bulb neurogenesis // Cold Spring Harb Perspect Biol. — 2016. — published online: May 27, doi: 10.1101/cshperspect.a018945.
21. Marei H. E., Althani A., Rezk S. et al. Therapeutic potential of human olfactory bulb neural stem cells for spinal cord injury in rats // Spinal Cord. — 2016. — Feb 16 [Epub ahead of print]. — P. 1 — 13, doi: 10.1038/sc.2016.14.
22. Mathur S. N., Chu S. K., McCormick Z. et al. Long-term intrathecal baclofen: outcomes after more than 10 years of treatment // PMR. — 2014. — Vol. 6, N 6. — P. 506 — 513.
23. Mayeur A., Duclos C., Honore A. et al. Potential of olfactory ensheathing cells from different sources for spinal cord repair // PLoS ONE. — 2013. — Vol. 8, N 4 (e62860). — P. 1 — 12.
24. Nagayama S., Homma R., Imamura F. Neuronal organization of olfactory bulb circuits // Front. Neural Circuits. — 2014. — Vol. 8, Article 98. — P. 1 — 19.
25. Oett L.-L., Ravi N., Schneider M. et al. Oxytocin enhances social recognition by modulating cortical control of early olfactory processing // Neuron. — 2016. — Vol. 90. — P. 1 — 13.
26. Piltti K., Salazar D., Uchida N. et al. Safety of human neural stem cell transplantation in chronic spinal cord injury // Stem Cell. Transl. Med. — 2013. — Vol. 2. — P. 961 — 974.
27. Rodríguez-Vázquez M., Vega-Ruiz B., Ramos-Zúñiga R. et al. Chitosan and its potential use as a scaffold for tissue engineering in regenerative medicine // BioMed Research International. — 2015. — Vol. 2015, Art. ID 821279. — P. 1 — 15.
28. Sakamoto M., Kageyama R., Imayoshi I. The functional significance of newly born neurons integrated into olfactory bulb circuits // Front. Neurosci. — 2014. — Vol. 8, Art. 121. — P. 1 — 9.
29. Siebert J. R., Eade A. M., Osterhout D. J. Biomaterial approaches to enhancing neurorestoration after spinal cord injury: strategies for overcoming inherent biological obstacles // BioMed Research International. — 2015. — Vol. 2015, Art. ID 752572. — P. 1 — 20.
30. Tian L., Prabhakaran M. P., Ramakrishna S. Strategies for regeneration of components of nervous system: scaffolds, cells and biomolecules // Regen. Biomater. — 2015. — Vol. 2, N 1. — P. 31 — 45.
31. Torres-Espіn А., Redondo-Castro E., Hernandez J., Navarro X. Bone marrow mesenchymal stromal cells and olfactory ensheathing cells transplantation after spinal cord injury — a morphological and functional comparison in rats // Eur. J. Neurosci. — 2014. — Vol. 39. — P. 1704 — 1717.
32. Tsintou M., Dalamagkas K., Seifalian A. M. Advances in regenerative therapies for spinal cord injury: a biomaterials approach // Neural Regen. Res. — 2015. — Vol. 10, N 5. — P. 726 — 742.
33. Van Bruggen N., Thibodeaux H., Palmer J. T. et al. VEGF antagonism reduces edema formation and tissue damage after ischemia/reperfusion injury in the mouse brain // J. Clin. Invest. — 1999. — Vol. 104. — P. 1613 — 1620.
34. Ver Donck A., Vranken J. H., Puylaert M. et al. Intrathecal drug administration in chronic pain syndromes // Pain Pract. — 2014. — Vol. 14, N 5. — P. 461 — 476.
35. Volpato F. Z., Führmann T., Migliaresi C. et al. Using extracellular matrix for regenerative medicine in the spinal cord // Biomaterials. — 2013. — Vol. 34, N 21. — P. 4945 — 4955.
36. Yu S. W., Friedman B., Cheng Q, Lyden P. D. Stroke-evoked angiogenesis results in a transient population of microvessels // J. Cereb. Blood Flow Metab. — 2007. — Vol. 27. — P. 755 — 763.
Інше: Стаття надійшла до редакції 7 липня 2016 р.
Медведєв Володимир Вікторович, к. мед. н., доцент,
доцент кафедри нейрохірургії
E-mail: vavo2010@gmail.com
|
Влияние трансплантации ткани обонятельной луковицы на течение регенерационного процесса при травме спинного мозга в экспериментеВ. И. Цымбалюк1, В. В. Медведев2, Ю. Ю. Сенчик3, Н. Я. Гридина1, Н. Г. Драгунцова1, С. Н. Дичко11 ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины», Киев |
|---|
Материалы и методы. Животные — белые крысы-самцы (возраст — 5,5 мес, масса тела — 300 г, инбредная линия, производная породы Wistar). Основные экспериментальные группы: 1-я (n = 34) — травма спинного мозга c немедленной гомотопической трансплантацией фрагмента обонятельной луковицы зрелой крысы, 2-я (n = 40) — травма спинного мозга. Модель травмы — левостороннее половинное пересечение спинного мозга на уровне Т11. Мониторинг показателя функции (ПФ) ЗИК проводили с использованием шкалы Вasso — Вeattie — Вresnahan.
Результаты. ТТОЛ не влияет на внутригрупповое распределение значений ПФ ЗИК, но деформирует динамику его изменений: в ранний период травмы обеспечивает статистически значимое преимущество ПФ ЗИК с максимумом на 3-й неделе ((3,7 ± 0,5) балла по шкале Вasso — Вeattie — Вresnahan) с дальнейшим постепенным достоверным уменьшением до (2,4 ± 0,6) балла (24-я неделя). Перекрест значений с контрольной группой отмечали на 8-й неделе эксперимента. Для этой группы характерна двухфазная динамика увеличения ПФ ЗИК в течение всего эксперимента. Быстрый положительный эффект ТТОЛ, вероятно, связан с нейропротекторным VEGF-зависимым ее влиянием, негативная динамика в течение 2 — 6-го месяца эксперимента — с верифицированной деградацией трансплантата и новообразованых микрососудов перифокальной зоны.
Выводы. ТТОЛ обуславливает временное (ограниченное ранним периодом травматического процесса) положительное влияние на восстановление функции эфферентной части двигательной системы. Оценка эффективности этого вида нейротрансплантации требует учета динамики синдрома спастичности и хронического болевого синдрома.
Ключевые слова: травма спинного мозга, трансплантация ткани обонятельной луковицы, восстановление двигательной функции, синдром посттравматической спастичности.
Список литературы:
Дополнительная информация:
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
11. Матеріали науково-практичної конференції
|
Notice: Undefined index: pict in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/svizhij_nomer.php on line 75 Матеріали науково-практичної конференції «Впровадження вітчизняних розробок у діагностиці та лікуванні захворювань нервової системи» (Київ, 22 — 23 вересня 2016 року) |
|---|
Для завантаження
повної версії необхідно авторизуватися
Мова оригіналу: Українська
Анонс свіжого номера
№4(45) // 2017
Паранеопластичні синдроми в неврологічній практиці
Є. Г. Дубенко, Л. І. Коваленко
Аналіз коморбідних захворювань у хворих на розсіяний склероз
Т. І. Негрич, К. М. Гичка
Порівняльний аналіз динаміки спастичності паретичної кінцівки щура на тлі травми спинного мозку, алотрансплантації тканини зрілої нюхової цибулини та фетального мозочка
В. І. Цимбалюк 1, 2, В. В. Медведєв 2, Ю. Ю. Сенчик 3, Н. Г. Драгунцова 1
Авторизація
Notice: Undefined variable: err in /home/vitapol/ukrneuroj.vitapol.com.ua/blocks/news.php on line 50
Видавництво
Послуги
Партнери
Рекламодавці
Передплата
© Видавнича група
«ВІТ-А-ПОЛ»